Протипригарні покриття і пасти

Протипригарні покриття захищають поверхню відливок від пригару, збільшують поверхневу міцність, зменшують осипання форм і стержнів.

Протипригарні фарби містять вогнетривкі матеріали і зв’язуючі речовини. Їх наносять на поверхню форми або стержня, де вони створюють міцний вогнетривкий шар, запобігаючи виникненню пригару.

Вимоги до протипригарних фарб:

- мати високу температуру плавлення і не розм’якшуватись при контакті з розплавом;

- не утворювати при контакті з розплавом легкоплавких сполук;

- залишатися постійними за складом під час виготовлення, зберігання і використання;

- мати добру криючу здатність;

- не тріскатися під час сушки;

- міцно утримуватись на поверхні;

- не містити шкідливих домішок і дефіцитних складових.

Склад протипригарної фарби:

- вогнетривкі наповнювачі (графіт чорний, тальк, кокс – для чавунних відливок, пиловидний кварц, циркон – для стальних відливок) у вигляді порошку;

- зв’язуючі речовини (водорозчинні – декстрин, сульфітна барда, рідке скло, самовисихаючі – нітролак, смоли);

- розчинники (вода, уайт-спірит, спирт);

- стабілізатори – речовини, що попереджають осадження вогнетривкої основи (бентоніт, полівініловий спирт);

- антисептик, який попереджує бродіння (формалін).

Склад фарби залежить від роду металу, маси відливки і способу формовки. Водні покриття застосовують для форм і стержнів, які піддають сушці, самовисихаючі – для форм і стержнів з самотверднучих сумішей.

Протипригарні пасти – для натирання стержнів, якщо фарба не забезпечує необхідної чистоти і точності розмірів відливки (застосовують рідко).

Замазки – для ремонту і замазування швів стержнів.

Клеї – для склеювання частин стержня.