Целюлоза. Будова. Фізичні та хімічні властивості целюлози. Використання.

Високомолекулярний полісахарид, який входить у вигляді головної складової частини в рослинні клітини. Целюлоза — опорна тканина стінок всіх рослинних клітин. Целюлоза не переварюється в шлунково-кишковому тракті людини, але має важливе фізіологічне значення.

Целюлоза — гомополісахарид, складається з довгих нерозгалужених ланцюгівКрохмаль є продуктом фотосинтезу. Він утворюється в зеленому листі рослин у вигляді зерен, які можна бачити в мікроскоп.

клітин. Целюлоза не переварюється в шлунково-кишковому тракті людини, але має важливе фізіологічне значення.

Целюлоза — гомополісахарид, складається з довгих нерозгалужених ланцюгів, які утворені залишками молекул глюкози, що зв’язані між собою b-1,4-глюкозидним зв’язком:

Ступінь полімеризації дорівнює від 1800 до 10000, що відповідає молекулярній масі від 1000000 до 2000000 а.о.м. і залежить від виду рослин або способу одержання целюлози. Лінійна структура целюлози пояснює утворення таких волокнистих матеріалів, як бавовна, льон.

Кожний глюкозний ланцюг у клітковині містить три вільних спиртових гідроксили (при 2-му, 3-му і 6-му карбонових атомах). Ці гідроксильні групи виділяють у формулі клітковини: .За рахунок цих вільних спиртових гідроксилів целюлоза утворює етери й естери.

Клітковина — волокниста дуже міцна речовина, без кольору, без запаху, не дає забарвлення з йодом, гарно горить, зовсім не розчинна у воді і органічних розчинниках. Розчиняється в деяких спеціальних розчинниках, наприклад, в реактиві Швейцера (розчин гідроксиду міді в концентрованому розчині аміаку).