Екологічні наслідки розвитку біоенергетики

Біоенергетичні станції в порівнянні з традиційними електростанціями та іншими НВДЕ є найбільш екологічно безпечні. Вони сприяють позбавленню навколишнього середовища від забруднення можливих відходів. Так, наприклад, анаеробна ферментація – ефективний засіб не тільки реалізації відходів тваринництва, але й забезпечення екологічної чистоти, так як тверді органічні речовини втрачають запах і стають менш привабливими для гризунів і комах (в процесі перегнивання руйнуються хвороботворні мікроорганізми). Крім того, утворюються додатковий корм для худоби (протеїн) та добрива, міські стоки і тверді відходи, відходи при рубках лісу та деревообробної промисловості, представляючи собою можливі джерела сильного забруднення природного середовища, є в той же час сировиною для отримання енергії, добрив, цінних хімічних речовин. Тому широкий розвиток біоенергетики ефективно в екологічному відношенні. Однак несприятливі впливи на об'єкти природного середовища при енергетичному використанні біомаси мають місце. Пряме спалювання деревини дає велику кількість твердих часток, органічних компонентів, окису вуглецю та інших газів. За концентрації деяких забруднювань вони перевершують продукти згоряння нафти та її похідних. Другим екологічним наслідком спалювання деревини є значні теплові втрати.

У порівнянні з деревиною біогаз – більш чисте паливо, не виробляє шкідливі гази і частинки. Разом з тим необхідні заходи безпеки при виробництві та споживанні біогазу, оскільки метан вибухонебезпечний. Тому при його зберіганні, транспортуванні та використанні слід здійснювати регулярний контроль для виявлення і ліквідації витоків.

При ферментаційних процесах з переробки біомаси в етанолу утворюється велика кількість побічних продуктів (промивні води і залишки перегонки), що є серйозним джерелом забруднення середовища, оскільки їх вага в кілька разів (до 10) перевищує вагу етилового спирту.

Несприятливий вплив біоенергетики на екологію:

– викиди твердих частинок, канцерогенних і токсичних речовин, окису вуглецю, біогазу, біоспірта;

– викид тепла, зміна теплового балансу;

– збіднення грунтової органіки, виснаження та ерозія грунтів;

– вибухонебезпечність;

– велика кількість відходів у вигляді побічних продуктів (промивні води, залишки перегонки).