ФУНКЦІЇ КОНФЛІКТУ

Автори школи "людських відносин" вважали, що орга­нізація може уникнути конфліктів. Вони визнавали можливість появи протиріч між метою окремої особи і метою організації в цілому, між лінійним і штабним персоналом, між повно­важеннями і можливостями окремих осіб чи груп. На їх думку, гарні взаємовідносини в організації можуть попереджувати виникнення конфлікту.

Сучасна точка зору полягає в тому, що навіть в організаціях з ефективним управлінням деякі конфлікти не лише можливі, а навіть можуть бути бажаними. Так, у багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різноманітність точок зору, дає додаткову інформацію, допомагає виявити більшу кількість альтернатив чи проблем. Це робить процес прийняття рішень більш ефективним, оскільки дає людям можливість висловити свої думки і тим самим задовольнити свої особисті потреби в повазі і владі. Конфлікт також може привести до більш ефектив­ного виконання планів, стратегій і проектів, оскільки вислухову­вання різних точок зору щодо цих документів відбувається до їх фактичного виконання. Проте можлива й інша, негативна сторо­на конфлікту. Наприклад, людина на засіданні комітету (ради) сперечається лише тому, що не сперечатися вона не може. При цьому конфлікт заважає досягненню мети організації в цілому. Таким чином, конфлікт може бути функціональним і вес­ти до підвищення ефективності організації та дисфунк-ціональним, що призводить до зниження особистої задово­леності, групового співробітництва і ефективності організації. Дослідження в галузі функціональних можливостей конфліктів вперше були проведені Л. Козером і Р. Дарен-дорфом. Вони узагальнили позитивні і негативні функції конфліктів (табл. 2.2). Розглянемо позитивні функції.

1. Встановлення і дотримання нормативних і фізичних параметрів груп. Внаслідок конфлікту визначаються вузькі місця і невирішені питання в загальному управлінні орга­нізацією, у формуванні структурних підрозділів, недоліках

кваліфікації окремих спеціалістів, у існуючому розподілі праці між групами.

2. Розрядка напруженої обстановки. Внаслідок конфлікту
у групі, в організації відбувається конфліктна взаємодія, що
супроводиться бурхливими реакціями, які знімають в учасників
емоційне напруження, призводять до зниження інтенсивності
негативних емоцій.

3. Встановлення і підтримання відносно стабільної
структури внутрішпьогрупових і міжособистіспих відносин.
Конфлікти підтримують соціальну активність людей, сприяють
попередженню застою, слугують джерелом нововведень та
інновацій.

4. Згуртовування групи, організації перед зовнішніми
труднотами і загрозою існуванню та розвитку. Конфлікти
допомагають визначити можливі осередки зовнішньої загрози
(конкуренти, вищестоящі організації, природні явища та ін.) і
вчасно дати їм спільний опір.

5. Створення і підтримання балансу сил, а також влади,
соціального контролю. При здійсненні конфліктуючих дій
останні стають об'єктом споглядання інших, що часто при­
зводить до виявлення об'єктивних причин конфлікту і
прозорості громадської думки.

6. .Створення нових інформаційних інститутів. Після
конфлікту можливе створення в громадських організаціях,
комітетах, інформаційних центрах, нових відділів та інших
структурних підрозділів, які удосконалюватимуть систему
управління.

7. Діагностика можливостей опонентів. Конфлікт допомагає
виявити вірогідність відповідних дій іншої сторони в можливих
зіткненнях у майбутньому.

8. Виявлення порушень функціонування організації. Саме
конфлікт дає змогу визначити, що в організації не все гаразд і
які потрібні зміни для удосконалення.

Негативні функції конфлікту полягають у загальній напруженості міжособистісних стосунків, погіршенні психологічного мікроклімату між конфліктуючими сторонами, її часто призводять до безладу, нестабільності,насильства, витр; великих часових і емоційних ресурсів, уповільнення і ускла, ІІсння прийняття управлінських рішень.

1. Феномен конфлікту. Конфлікти соціальної сфери. Суспільна криза

Соціальна наука завжди приділяла увагу вивченню суперечно­стей, але вони не можуть розглядатися як синоніми конфліктів. Су­перечності, протилежності, відмінності — це необхідні, але ще не­достатні умови для конфлікту; вони перетворюються на конфлікт тоді, коли почнуть взаємодіяти сили, які є їх носіями. Таким чином, конфлікт — це прояв об'єктивних і суб'єктивних суперечностей, який відображується в протиборстві їх носіїв, тобто сторін.