Нормування антропогенних навантажень

Ландшафтно-екологічне нормування антропогенних навантажень має на меті визначення таких параметрів антропогенних впливів, за яких забезпечується стійкість геосистем та ефективне виконання заданих функцій. Ця дуже важлива для практики проблема почала розроблятися ландшафтною екологією лише останнім часом, і надійних та об’єктивних методів нормування поки що не вироблено.

У загальному вигляді завдання нормування впливу g–го виду, що описується m параметрами, полягає у визначенні для кожного j–го параметра множини його значень Q_j, при яких протягом заданого інтервалу часу [t₀, t₁] геосистема з заданою ймовірністю не вийде з області оптимальних станів Z_opt ні за жодною з k змінних х_і, які описують її. Формально це завдання формулюється як

де α – мале число, що визначає “жорсткість” збереження геосистеми в області оптимальних станів 0 ≤ α <1; V – квантор загальності.

Значення параметрів впливу {g^* }, при яких геосистема досягає значень, що обмежують область її оптимальних станів, є гранично допустимими для антропогенного впливу g – го виду та обмежує область допустимих впливів. Пошук таких впливів і є головною метою ландшафтно-екологічного нормування. Для цього необхідно: для кожного виду антропогенного впливу встановити властивості та процеси геосистеми, які можуть при цих впливах змінюватись у небажаному напрямі; знайти залежність величини цих змін від величини антропогенного впливу; за встановленими гранично допустимими значеннями змінних геосистеми, що обмежують області її оптимальних станів, знайти величини гранично допустимого антропогенного впливу для всіх його параметрів