Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування
При вирішенні багатьох завдань ландшафтно-екологічної оптимізації території дуже зручно результати прогнозування подати в картографічній формі. Тому прогнозну карту слід розглядати як основний документ ландшафтно-екологічного прогнозування. Вона складається на контурній основі ландшафтної карти, але, на відміну від неї, моделює не сучасну ландшафтну структуру, а прогнозовану. У зв’язку з цим зміст контурів прогнозної карти інший, а їх сітка може бути трансформована (якщо прогнозується зміщення ландшафтних меж, поява нових та зникнення деяких існуючих на даний час геосистем тощо).
Зміст прогнозної карти визначається її призначенням та методом, за яким був отриманий ландшафтно-екологічний прогноз. Так, якщо прогнозування здійснене за ландшафтно-сукцесійною схемою, його результати можна
показати на карті, для кожного контуру якої вказується ряд послідовності можливих змін геосистем. Якісним фоном виділяються контури, для яких прогнозуються небажані (катастрофічні в екологічному відношенні) зміни.
Суттєво розширюються можливості прогнозного ландшафтно-екологічного картографування, якщо цей прогноз здійснений методом марківських матриць. За серією цих матриць на різні строки упередження прогнозу (тобто на різні kΔt) можна скласти подібну їм серію прогнозних карт. Як приклад, на рис 50, б, в [1] наведені дві такі карти, що дають прогноз змін геосистем через 22 та 55 років. На цих картах для кожного контуру відповідною штриховкою вказано види наногеохор, які можуть займати даний контур на відповідний строк. Ширина смуг із штриховками (в см) відповідає ймовірності того, що ландшафтний контур буде представлений наногеохорою відповідного виду. Значення цієї ймовірності може бути також інтерпретоване як частка площі контуру, яка буде зайнята відповідним видом наногеохор.
За оцінками середнього часу функціонування геосистеми до виникнення відмови і –го виду (показник стійкості ТВІДН. І – див. § 9.2 [1]) можна скласти карти прогнозованого часу, на який очікується певна зміна геосистем (їх осолонцювання, гідроморфізація, засолення, інтоксикація тощо). На рис. 52 [1] дано приклад прогнозної карти такого типу. Вони можуть бути ефективно використані при визначенні строків та ареалів проведення природоохоронних заходів.
ЛЕКЦІЯ 18
ПИТАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ГЕОСИСТЕМ
Дата добавления: 2015-05-16; просмотров: 953;