Умови надання банківського кредиту

Комерційні банки можуть надавати кредити на умовах тимчасового користування, застережених кредитним договором, усім суб'єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої приналежності, статусу, форми власності, за наявності в них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) за користування ним. Основними умовами надання кредиту є забезпеченість, повернення, дотримання строків, цільове використання.

Для отримання кредиту позичальник звертається до банку. Формою звернення може бути лист, клопотання, заявка чи заява. У зверненні вказуються: необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення.

Розмір відсоткових ставок і порядок їх сплати встановлюються банком та застерігаються у кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших чинників. У випадку зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися та змінюватися тільки на підставі взаємної згоди позичальника і кредитора.

Позичальник, який одержує одноразовий кредит на придбання товарів або на оплату товарно-матеріальних цінностей у межах чинного законодавства за контрактами, угодами, подає до банку копії цих контрактів і угод та інші документи, що свідчать про джерело, надходженнями від якого передбачається погашення кредиту. У разі звернення до банку за отриманням кредиту на спорудження об'єктів для зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання тощо необхідно подати до банку проект будівництва (реконструкції) підприємства, що відповідає встановленим законодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам, а також висновки експертів щодо проектно-кошторисної документації, що підтверджують дотримання встановлених норм, та інші документи (контракт із будівельною організацією, техніко-економічне обґрунтування, графіки виконання робіт), необхідні для кредитування. При отриманні кредиту на витрати, що не перекриваються надходженнями протягом календарного року, слід надати банку прогнозні розрахунки необхідності в короткостроковому кредиті на рік із поквартальною розбивкою.

Таким чином, для оформлення кредиту необхідно подати до банку такі документи:

1. Лист (клопотання, заявку, заяву) про надання кредиту.

2. Бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування, довідку-розрахунок повернення кредиту та нарахованих відсотків.

3. Копії документів, що обґрунтовують необхідність отримання кредиту (договори, рахунки-фактури на поставку товарно-матеріальних цінностей чи обладнання, з метою придбання яких береться кредит).

4. Фінансову звітність (баланс і звіт про фінансові результати підприємства) за останні півріччя (рік).

5. Документи, що гарантують повернення кредиту в разі нерентабельності проекту, що кредитується.

6. Кредитний договір.

Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкрито в іншому банку, то, крім перелічених вище документів, він подає до банку:

– засновницькі документи із зазначенням юридичної адреси;

– картку із зразками підписів, завірену банком;

– довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позиками.

Комерційний банк, проаналізувавши та вивчивши діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову в наданні кредиту. Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:

– забезпеченість власними коштами не менше ніж на 50 відсотків усіх його витрат;

– репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної та платіжної дисципліни);

– оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію, характер послуг, що надаються (конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);

– економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.

Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності в безготівковій формі шляхом оплати грошових документів з позикового рахунка як у національній, так і в іноземній валюті в порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавальниками сільськогосподарської продукції та в інших, передбачених чинним законодавством України і нормативно-правовими актами НБУ, випадках.

Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника, формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.

Щоб уникнути кредитного ризику (імовірність несплати позичальником основного боргу та належних до сплати відсотків за користування кредитом у строки, визначені в кредитному договорі), банк може висунути позичальнику вимогу про надання забезпечення кредиту (таке право передбачено статтею 178 Цивільного кодексу України).

Видами забезпечення кредиту є:

– неустойка (штрафи, пені);

– застава;

– порука;

– гарантія;

– страхування.

Для більшої надійності вищезазначених видів забезпечення кредиту може укладатися тристороння угода: банк – гарант (поручитель, страхова організація) – позичальник.

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного (валютного) рахунка. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкрито в іншому банку, погашення боргу за кредитом і сплата відсотків здійснюються за платіжним дорученням позичальника. У разі неможливості сплати боргу позичальником він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому законодавством порядку.

Відстрочення погашення кредиту з підвищенням відсоткової ставки може бути здійснено банком у разі виникнення в позичальника тимчасових фінансових складнощів внаслідок непередбачених обставин за умови вжиття таким позичальником відповідних заходів для їх усунення. Таке відстрочення має бути оформлено додатковим договором між позичальником і банком.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом і сплати відсотків (комісій), за відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.