Гавайська гітара

Гавайська гітара є різновидом звичайної гітари і призначена завдяки вібруючому звуку для гри в естрадних оркестрах. Вона відрізняється від звичайної гітари тим, що ладові пластини вклеєні запідлице з наклейкою грифа чи нанесені фарбою, струни підняті на відстань 5…6 мм від грифа, а також способом гри – гітару кладуть на коліна виконавця.

Приналежністю гітари є: металева пластина, медіатор (плектр) чи спеціальні наконечники, які надягають на три пальці правої руки. Вібруючий дотик цих елементів після щипка струн і утворить вібруючий звук.

Звичайна гітара може бути також пристосована для одержання такого вібруючого звуку. Для цього необхідно замінити поріжок гітари на більш високий, щоб підняти струни над ладовими пластинами.

Струни повинні бути шліфованими, щоб вони не видавали звуку при проведенні пластинкою вздовж струн. Металева пластинка повинна приблизно мати наступні розміри: довжина 80…100 мм, ширина 25…30 мм і товщина 4…6 мм. Крайки пластини, що стикаються зі струнами, повинні бути заовалені.

Балалайка – російський народний музичний інструмент, призначений як для сольної гри так і для гри у струнних оркестрах.

Балалайка має корпус трикутної форми зі злегка опуклим ребристим дном, складеним з окремих клепок, і гриф з ладовими пластинами. Число клепок дна становить від п'яти до дев'яти, тому балалайки і називаються п'яти-, шестиклепочними і т.д. Балалайки – секунда, альт, бас та контрабас відносяться до оркестрових інструментів, тому що вони призначені лише для гри у струнних оркестрах. Контрабас найчастіше виготовляється з дев'яти клепок.

Рис. 5. Балалайка шестиклепочна: 1 – головка; 2 – поріжок верхній; 3 – ручка; 4 – наклейка; 5 – клец; 6 – пружини; 7 – контробичайки; 8 – дека; 9 – підставка; 10 – задник; 11 – поріжок нижній; 12, 13, 14 – клепки №№ 1, 2 і 3; 15 – кути; 16 – обкладка деки; 17 – обкладка задника; 18 – панцир; 19 – розетка; 20 – кружок; 21 – кнопки; 22 – струни; 23 – ладові пластини; 24 – ладові крапки; 25 – колкова механіка

Гриф балалайки складається з ручки, наклейки, головки, поріжка, ладових пластин та крапок.

Корпус балалайки складається з клепок, задника, клеца, деки, пружин, конт­робичайок, обладки, п'ятки, кружка і поріжка. З'єднується гриф з корпусом наглухо за допомогою шипового з'єднання при складанні корпуса окремо від грифа і при складанні корпуса "у ручку", тобто коли клепки при складанні з'єднуються безпосередньо з ручкою. Для створення необхідного тиску струн на деку й одержання відповідної висоти підставки ручка з корпусом з'єднується під кутом 2…3°.

Для збільшення міцності шипового з'єднання в шип ручки, у попередньо зроблений пропил, вставляють клин на клею.

Як і в гітарі, однойменні деталі балалайки виготовляють з тих же матеріалів і служать тим же цілям. Контробичайки ж виготовляють з деревини ялини, а обкладка, якою окантована не тільки дека, але і задник, – з деревини бука, клена та ін.

Головки балалайок, що мають на одному кінці конус, вклеюються в гніздо ручки. Самостійними деталями, що зустрічаються тільки в балалайці, є: клепки, задник, п'ятка, кружок, дека.

Клепки формують дно корпуса. Один кінець клепки залежно від способу складання корпуса вклеюють у спеціальні прорізи ручки чи приклеюють до клецу, а другий – приклеюють до граней задника. Центральна клепка у п'яти-, семи- чи дев'ятиклепочній балалайці називається клинком. Виготовляються клепки з деревини берези, бука, клена та інших порід деревини.

Задник разом із клепками утворює корпус балалайки. Виготовляють задник з деревини ялини товщиною 8…9 мм. Для збільшення міцності задник балалайок можна личкувати з однієї сторони тришаровою фанерою, шпоном цінних порід чи робити його переклеєним. У більш дорогих виробах задник личкують секторами-клинками з тих же порід деревини, що і клепки. Іноді у заднику вклеюють у попередньо пропиляні пази жилки з мореного шпону у виді розбіжних променів (сяйва).

Задники балалайок бас і контрабас для полегшення ваги виробів можуть виготовлятися з фанери товщиною 3…4 мм, обкладеної всередині по контуру задника штапиками з ялини.

П'ятка служить для закриття місця з'єднання клинка з ручкою і виготовляється з деревини берези, бука. Добірно оброблена п'ятка одночасно є і прикрасою.

Кружок у заднику служить для його зміцнення в місці установки кнопок, що використовуються для кріплення струн. Виготовляють з деревини бука, берези.

Струнотримач кріпить струни в інструментах, де немає кнопок. Виготовляють із сталевої стрічки холодного прокату.

Дека балалайок має резонансний отвір, прикрашений врізною розеткою і панциром, що охороняє деку від механічних ушкоджень під час гри. Панцир балалайки-прима може бути виготовлений і не врізним, а начіпним із фанери, масивної деревини клена, груші чи деревинно-волокнистого матеріалу. Панцир начіпний повинен бути на одному рівні з наклейкою.

Балалайки бас і контрабас, крім перерахованих вище деталей, мають висувну підставку (штир), що служить опорою інструмента під час гри. Довжина штиря в балалайки бас більша, ніж у балалайки контрабас.

Колкова механіка в балалайок може бути відкритою чи закритою. У першому випадку вона кріпиться на зворотній стороні головки шурупами, у другому – механіка утоплена у спеціально сформоване гніздо головки і закрита кришкою з металу чи пластмаси. Підставки в балалайках не приклеюють.