Наступальні (агресивні) страгегії

За формою реалізації наступальні (агресивні) стратегії поділяються на два типи:активна (стратегія лідерства) і помірна (прямування за лідером).

Активна наступальна стратегія (стратегія лідерства)— означає поставлення за мету стати першим, провідним підприємством у певній сфері діяльності та збуту. Зазвичай навіть великі і потужні підприємства не ризикують використовувати її для широкого кола видів продукції. Як правило, вона застосовується лише до одного чи кількох окремо взятих продуктів, там, де створені сприятливі умови для проведення такої стратегії (ресурси, науково-технічний потенціал). Активна наступальна стратегія є вкрай ризиковою з позицій завоювання і збереження ринкових позицій і пов'язана зі значними витратами ресурсів. Та незважаючи на це, активна наступальна стратегія продовжує залишатись привабливою для досягнення таких цілей, як забезпечення швидкого зростання продажу і частки на ринку, одержання високих прибутків на інвестований капітал і завоювання стійкої бази споживачів.

Помірна наступальна стратегія (прямування за лідером) фокусується на швидкому розширенні ринкової ніші. Сенс такої стратегії полягає в тому, що організація зосереджується на інноваціях (продуктах), які вже здобули визнання ринку. Основна мста її — безпечна торговельна політика, коли підприємство намагається уникнути великого ризику, а також можливих труднощів під час освоєння нової продукції з високими інноваційними характеристиками.

Як правило, помірну наступальну стратегію застосовують потужні підприємства, бо здійснення цієї стратегії коштуватиме недешево.

За методом реалізації наступальні (агресивні) стратегії поділяються на три види:

· стратегія досягнення переваг у витратах - досягнення конкурентних переваг за рахунок дешевого виробництва і збуту продукції, фірма орієнтується па широкий ринок і виробляє товари у великій кількості, масове виробництво дозволяє мінімізувати витрати і встановлювати низькі ціни, ризикована, тому що може тимчасово зменшити кількість споживачів і призвести до цінової війни;

· стратегія орієнтації на конкретний сегмент ринку - фірма формує специфічний сегмент ринку, надання продукту унікальності через якість і специфічні властивості, збут продукції в комплексі із супутніми послугами, які не надають інші компанії, часто вибір асоціюється або з назвою компанії, або з торговою маркою;

· стратегія орієнтації на нові ринки - розробка нових товарів і освоєння ринку одночасно, найбільш ризикована і дорога стратегія, дослідження становища одночасно на декількох ринках.