III. Розгляд медичних справ в експертних комісіях

27. Розгляд медичних справ в експертних комісіях проводиться за особистим зверненням та направленням спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу при наявності посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

28. Центральна міжвідомча експертна комісія приймає на розгляд:

– медичні справи осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та продовжують працювати на об’єкті «укриття»;

– медичні справи для встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті виключно з дією іонізуючого випромінення;

– конфліктні та складні для вирішення медичні справи, надіслані з регіональних мiжвідoмчиx експертних комісій.

29. Центральна дитяча спецЛКК приймає на розгляд медичні справи дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, при виникненні конфліктів та у складних для експертизи випадках.

30. Регіональні міжвідомчі експертні комісії приймають на розгляд:

– медичні справи учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно з Переліком областей, з яких особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються документи на розгляд до регіональних міжвідомчих експертних комісій;

– медичні справи осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи з тих областей, де відсутні облспецЛКК;

– медичні справи громадян з числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, і яких віднесено до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– конфліктні та складні для експертного вирішення медичні справи, надіслані з облспецЛКК.

31. Обласні спеціалізовані лікарсько-консультативні комісії та дитячі обласні спеціалізовані лікарсько-консультативні комісії приймають на розгляд:

– медичні справи осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за місцем проживання (відповідно дорослого і дитячого);

– медичні справи учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАEC з раком щитоподібної залози, гемобластозами та у випадках, коли причина виникнення хвороби внаслідок аварії на ЧАЕС не викликає сумнівів.

32. Експертиза медичної документації повинна здійснюватись після повного та всебічного медичного обстеження постраждалого, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу.

33. Відповідальність за якість медичного обстеження та обгрунтованість встановленого діагнозу покладається на керівника спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

34. Експертні комісії при встановленні причинного зв'язку хвороб, інвалідності й смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників аварії на ЧАЕС керуються: Переліком хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; Переліком хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм дитини іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, Інструкцією по застосуванню Переліків хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженими наказом МОЗ від 17.05.1997 № 150 (20448-97).

35. Технічна група експертної комісії приймає медичні справи, документально їх фіксує, готує для розгляду експертами консультативної групи, після розгляду експертною комісією формує для архіву.

Група експертів консультативної групи проводить медичну експертизу медичної справи, визначає основну хворобу, обґрунтовує можливий її зв'язок (чи його відсутність) з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС, і подає підсумки на засідання експертної комісії.

Члени експертної комісії, після обговорення медичної справи на засіданні, голосуванням ухвалюють рішення про наявність (чи відсутність) зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників аварії на ЧАЕС.

Засідання експертних комісій та експертиза медичних справ проводяться поза нормою робочого часу за основним місцем роботи.

36. Експертні комісії проводять засідання за наявності не менше двох третин її членів. Рішення приймається більшістю голосів. При рівності голосів голос голови експертної комісії е вирішальним. Член експертної комісії, що не згодний з прийнятим рішенням, у письмовому вигляді викладає свої особисті міркування, які додаються до протоколу засідання. На вимогу цього члена комісії протокол засідання надсилається до Міністерства охорони здоров'я. Рішення заносяться до протоколу засідання експертної комісії, підписуються головою та членами комісії, засвідчуються печаткою комісії.

37. Якщо голова або окремі члени експертної комісії не згодні з висновком експерта консультативної групи – до експертного висновку вносяться їх особливі міркування.

38. Датою встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності й смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників аварії на ЧАЕС вважається день надходження медичної справи до експертної комісії.

39. Повторний розгляд медичних справ у разі невизнання причинного зв'язку проводиться тією ж експертною комісією при зміні стану здоров'я і працездатності постраждалого або при виявленні фактів зловживань чи помилок, котрих припустилися при встановленні причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників аварії на ЧАЕС, не раніше ніж через шість місяців після попереднього.

40. Експертні комісії в тижневий строк видають експертний висновок особам, у яких встановлено (не встановлено) причинний зв'язок хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС.

41. Форми документів, що використовуються в роботі експертних комісій, затверджуються Міністерством охорони здоров’я.