Инженерная геология

Ми плануємо створити набір з декількох фотографій так, що при клацанні на кнопці фотографії будуть переміщатися під маскою й рухатися таким чином, що в кінцевій області з'явиться потрібна фотографія.

1. Відкрийте новий фільм з дозволом (550x400 пикселей) і потім в Property Inspector установите частоту кадрів на значення 31.
2. Імпортуйте фотографії, що перебувають у файлах на компакт-диску, прикладеному до книги (001.jpg - 009.jpg), і перетворіть кожний з них у фільм з лівим верхнім кутом як крапка закріплення, назвавши їх відповідно один по одному іменами 001-009.

1. Тепер потрібно дати імена всім фільмам із зображеннями. За допомогою Property Inspector привласніть їм імена инстансов з c1 по c9.
2. Розташуєте малюнки так, щоб вони прилягали друг до друга в порядку 3x3, і, виділивши всі малюнки, перетворіть виділену область у фільм з ім'ям holder, указавши крапку закріплення в лівому верхньому куті.

Отже, тепер у нас на робочому місці є инстанс holder у кореневій тимчасовій діаграмі. Ми додамо рух, перемістивши фільм holder під маску так, щоб потрібний малюнок виявився на потрібній позиції.

1. Виділивши фільм holder, використовуйте Property Inspector, щоб задати йому ім'я инстанса holder і вказати його значення X і Y, установивши їх на 0,0. Після цього крапка закріплення буде розміщена в лівому верхньому куті робочого місця. Нарешті, назвіть поточний шар 'pictures'.
2. Нам потрібно буде створити маску, тому додайте новий шар над шаром pictures і позначте його як маску.
3. Намалюйте прямокутник 200x240 пикселей будь-якого кольору й за допомогою Property Inspector задайте значення X і Y, рівні 180,89.
4. Перетворіть виділений прямокутник у фільм з ім'ям maskSquare, переконавшись, що крапка закріплення перебуває в лівому верхньому куті. Нарешті, за допомогою Property Inspector дайте фільму maskSquare ім'я инстанса - maska.

1. Тепер потрібно додати деякий код, щоб зробити прямокутник маскою. Створіть новий шар з ім'ям scripts і в новому шарі відкрийте панель Actions, щоб додати наступний код:

За допомогою цього вираження фільм усередині дужок (maska) стає маскою для фільму, що був викликаний методом (holder). Якщо зараз запустити фільм, то стане видно, що під маскою будуть перебувати тільки ті частини holder (набору з дев'яти малюнків), які просвічуються, а інші будуть затемнені.

1. Зараз ми створимо кадр для прозорої області за допомогою додавання двох нових шарів, що містять прямокутники, один значно більше іншого. Додайте два нових шари під наявними у вас шарами й назвіть їх background1 і backgruond2. Шари в тимчасовій діаграмі будуть перебувати в наступному порядку:

1. Далі, на шарі background1 намалюйте ясно-сірий прямокутник 202x202 пикселя й за допомогою Property Inspector задайте його значення X і Y, рівні 179,88. Тепер на шарі background2 намалюйте інший сірий прямокутник більше темним кольором і розміром 204x244, задавши для нього значення X і Y, рівні 178,87. Це буде границею наших фільмів.

Ви можете додати будь-які інші потрібні вам зображення на фонові шари.

1. Щоб надати руху фільму holder, ми будемо використовувати функцію slide, створену раніше. Додайте наступний код у шар scripts над тільки що вставленою вами рядком коду:

Для виконання цього коду ми створимо кілька кнопок. Замість того щоб динамічно створювати кнопки з використанням createEmptyMovieClip і createTextField (ці підходи ми розглянемо пізніше), ми створимо символ вручну й потім динамічно застосуємо його.

1. Створіть новий фільм і назвіть його butt. Виділите фільм в Library і клацніть на білому значку меню вгорі панелі заголовка Library. У меню виберіть параметр Linkage:, щоб відкрити вікно Linkage Properties.
2. Відзначте поле Export for ActionScript, привласніть символу ідентифікатор butt і натисніть клавішу OK.

1. Тепер ви будете перебувати в кореневому шарі фільму butt. Розмістите поле Dynamic Text усередині фільму й дайте йому ім'я инстанса tf за допомогою Property Inspector. Розмір тексту нашого поля дорівнює 9, шрифт - Arial, без убудованих шрифтів.
2. Для автоматичного додавання кнопок нам потрібно додати наступний код у шар scripts нашої кореневої тимчасової діаграми (під уже наявним кодом).

Цей код циклічно виконується для кожного фільму з фотографією й додає кнопку. У ньому використовується итератор 'i' для установки текстового значення поля 'tf', тому в поле з'являться числа від 1 до 9. На додаток до цього, використовується значення 'i' для установки кінцевого фільму для кожної кнопки (незважаючи на те, що butt є фільмом, цей об'єкт буде кнопкою, тому що ми будемо привласнювати йому подія onPress). Число 9 наприкінці четвертого рядка коду контролює відстань між всіма фільмами-кнопками.

Перед присвоєнням події onPress нам потрібно вирішити, яке саме дія буде виконуватися при натисканні кнопки, так само як і місце, у яке повинен переміститися holder для коректного відображення кожної фотографії під маскою.

Все це можна зробити, розглянувши конкретний випадок. Наприклад, якби в нас був фільм, розташований у крапці 300,300 у фільмі holder, де повинен був би бути розташований holder, щоб правильно відображати фотографії під маскою? Якби ми розташували holder на тім же місці робочого стола, що й маску, то відображалося б усе, що було б на позиції 0,0 в holder. Ґрунтуючись на цьому, ми можемо зробити вивід, що якби нам потрібно було відображати об'єкт на позиції 300,300 в holder, ми могли б перемістити holder на 300 пикселей уліво й на стільки ж нагору. У коді ми б указали це в такий спосіб:

Тепер, якщо ми звернемося до координат _x і _y кожного з наших фільмів із зображеннями, то одержимо координати фільму усередині holder. Отже, можна сказати, що для того, щоб кожний фільм був розташований строго під маскою, нам необхідно переміщати holder на наступне місце:

1. Отже, тепер ми можемо побудувати функцію onPress для наших кнопок:

Виклик функції slideTo відбувається в такий же спосіб, як і раніше, з використанням показаного раніше обчислення для вказівки координат X і Y кінцевої крапки ковзання. Hам необов'язково записувати значення X і Y у змінні, тому ми можемо забрати з коду відповідну його частину й виконувати обчислення усередині виклику функції. Зазначений код виділений жирним шрифтом:

Збережете фільм у файлі pictureMask.fla. При його запуску ви побачите, що при ковзанні кожного малюнка на його позицію відбувається реєстрація происходящего у вікні Output. Зараз для нас це не має значення, однак пізніше ми розберемося, як використовувати цю можливість для виклику якої-небудь події, наприклад, текстового ефекту. Це лише однa з можливих застосувань цього вікна. Однак цей вид керування також може бути використаний для виводу деякого пояснювального тексту, так, щоб малюнки були тлом інтерфейсу, або для запуску анімації. Необхідно помітити, що ми управляємо рухом, що самі ж і ініціювали. Ми знаємо, коли воно починається, і можемо бути сповіщені про його завершення, а це означає, що воно може стати частиною ланцюга подій.

Инженерная геология

В настоящее время необходимость подготовки строителей в области инженерной геологии возрастает. Участились аварии зданий из-за деформации оснований. В европейской части страны в больших городах строительство ведется в пределах существующей застройки, на землях, которые ранее не были использованы из-за сложности инженерно-геологических условий и даже ухудшены свалками грунта и отходов. Реконструкция существующих предприятий – обследование старых фундаментов и существующих оснований. Расширение подземного строительства.

В результате освоения дисциплины «Инженерная геология» студент должен:

– читать и анализировать геологическую графику (геологические карты, разрезы и т.д.);

– выбирать оптимальные проектные решения по размещению сооружений и способов производства земельно-строительных работ соответствующих природным условиям;

– идентифицировать строительный котлован и проектный чертеж, строительные материалы (свободно распознавать горные породы);

– прогнозировать неблагоприятные инженерно-геологические процессы, а также выбирать меры борьбы с ними;

– составлять проекты на инженерно-геологические изыскания;

– владеть основными положениями нормативной литературы: СНиП 11.02–96 «Инженерные изыскания для строительства», СП 11.105.–97 Инженерно-геологические изыскания для строительства, СНиП 2.01.15–90 «Инженерная защита территорий, зданий и сооружений от опасных геологических процессов», ГОСТ 25100–95 «Грунты».

Инженерная геология – отрасль геологии, которая изучает геологическое строение и динамику верхней части земной коры в связи с проектированием и строительством инженерных сооружений.

Цель инженерной геологии: изучение природной геологической обстановки местности до начала строительства, а также прогноз тех изменений, которые произойдут в геологической среде и породах в процессе строительства и эксплуатации.

Задачи инженерной геологии:

1. Выбор оптимального, благоприятного в геологическом отношении места, площадки строительства объекта.

2. Выявление инженерно-геологических условий для определения наиболее рациональной конструкции фундамента и производства строительных работ.

3. Выработка рекомендаций по необходимым мероприятиям инженерной защиты территорий и охране геологической среды при строительстве и эксплуатации сооружений.

Инженерная геология – три научных направления.

– Грунтоведение – изучение физических и физико-механических свойств грунтов.

– Инженерная геодинамика – природные и антропогенные процессы.

– Региональная инженерная геология изучает строение и свойства геологической среды определенных территорий.

Кроме того, специальные разделы – механика грунтов, механика скальных грунтов, гидрогеология, геофизика, геокриология.

Краткий исторический очерк развития инженерной геологии. Акад. Пашкин Е.М. в книге: "Инженерная диагностика деформаций памятников архитектуры" (1998) описал аварии многих исторических зданий в прошлом и настоящем. В домонгольский период (до 15 в.) строили в основном на лежнях и мелких фундаментах. Затем перешли на деревянные сваи-коротыши, которые при плотной их забивке обеспечивали уплотнение слабых грунтов. Петропавловская крепость в начале 18 в. была построена на просмоленных дубовых сваях длиной Н=6–8 м и диаметром Д=35–40 см.

Исаакиевский Собор построен на 2,6 тыс. деревянных свай. Но это была 3 попытка его строительства. Предыдущий храм (в нач. 18 в.) не построили из-за подмыва берега р. Невой.

Первый Храм Христа Спасителя начали строить на Воробьевых горах еще в 1817 г. и прекратили строительство из-за оползней в 1827 году.

С середины 19-го века началось развитие железнодорожного строительства, грандиозных гидротехнических сооружений (Суэцкий канал), строительство мощных гидростанций в Швейцарии, Франции, США, наш БАМ и Амурскую ж/д начали строить в 1907-1910 гг. в условиях вечной мерзлоты. В 1910-1916 гг. провели строительство Черноморской ж/д от Туапсе до Сухуми и дальше в Закавказье. Еще раньше соорудили ж/д дорогу Армавир-Ставрополь, которую вскоре разрушили оползни.

Столкнувшись с непреодолимыми трудностями и аварийными ситуациями, для консультаций стали привлекать геологов и почвоведов. В 1882 году в России был создан Геологический Комитет, который объединил крупнейших геологов, будущих академиков – гордость российской науки (А.П.Карпинский, И.В.Мушкетов, В.А.Обручев, А.П.Павлов). Они оказали большую помощь при исследованиях ж/д трасс, строительстве мостов и тоннелей. Такую же помощь оказали выдающиеся ученые-почвоведы В.В.Докучаев, П.А.Костычев, В.Р.Вильямс, Н.М.Сибирцев.

После Октябрьской революции начались великие стройки социализма – каналы Беломоро-Балтийский, Москва-Волга и др. с плотинами, шлюзами, водохранилищами, Московский Метрополитен. Стройки консультировал американский проф., основатель современной механики грунтов Карл Терцаги. Он же написал первый учебник «Инженерная геология» (1929-1932). В 1937 г. в Харькове состоялось 1-е Всесоюзное совещание по просадочным грунтам. С начала 30-х гг. начали выходить методические пособия, инструкции и учебники по инженерной геологии. В 1929 г. была организована первая в мире кафедра инженерной геологии в Московском геолого-разведочном институте, затем в Ленинградском горном институте, МГУ и ЛГУ.

С 30-х гг. ведется осушение центра Москвы. На это отреагировали все здания Московского Кремля, построенные на деревянных сваях длиной до 12 м и на насыпных грунтах. Сваи при осушении грунтов стали гнить, а органика (щепки и т. д.) – разлагаться. Строительство Дворца съездов с осушением его котлована ускорило деформации. Набатная башня Кремля получила крен до 0,82 м. Основание самого большого здания Кремля – Арсенала (1736) размерами в плане 303х80 м и высотой Н=24 м укрепляли силикатизацией. Немецкой фирме "Бауэр" за укрепление грунтов и фундаментов под гостиницей "Метрополь" заплатили 4 млн. долл. Строительство нового Дворца правосудия на Арбате привело к деформациям соседнего 8-эт. дома и появлению трещин в старом здании генеральной прокуратуры. При строительстве станции метро "Боровицкая" начались осадки зданий Российской государственной библиотеки (до 132 мм).

Большой вклад в развитие инженерной геологии внесли: М.М.Филатов, И.В.Попов, Е.М.Сергеев, Н.Я.Денисов, Н.Н.Маслов, А.К.Ларионов, Н.В.Коломенский, В.И.Осипов, В.Т.Трофимов и др.

Сейчас отечественная инженерная геология представлена головным институтом ПНИИИС Госстроя, кафедрами вузов МГУ, МГРИ, ГРУ, РГСУ, МГСУ и др., трестами инженерно-строительных изысканий (ТИСИЗы). ПНИИИС Госстроя разрабатывает СНиПы, ГОСТы и другие нормативы по инженерным изысканиям.

В 1979 г. академик Е.М.Сергеев дал новое определение инженерной геологии как науки о геологической среде, ее рациональном использовании и охране в связи с инженерно-хозяйственной деятельностью человека. Под геологической средой следует понимать «любые горные породы и почвы, слагающие верхнюю часть литосферы, которые рассматриваются как многокомпонентные системы, находящиеся под воздействием инженерно-хозяйственной деятельности человека, что приводит к изменению природных геологических процессов и возникновению новых антропогенных (инженерно-геологических) процессов, изменяющих инженерно-геологические условия определенной территории».

В.И.Вернадский в 1944 г. ввел понятие о "ноосфере" (сфере разума), где человек становится крупнейшей геологической силой. Справедливость этих слов становится все более очевидной по мере развития научно-технического прогресса.

Градостроительный Кодекс РФ (2005) законодательно требует от заказчиков не только надежности инженерных сооружений, но и охраны природной среды.