Особливості дій батареї в наступі

При наступі з ходу батарея може залучатися доартилерійської підготовки атаки. У першу чергу залучаються батареї далекобійної та реактивної артилерії, а також батареї, що вели бойові дії в обороні і вже знаходяться на ВП. Вогневі завдання виконуються, як правило, з тимчасових ВП у складі дивізіону. Вогневі завдання будуть виконуватися вогневими нальотами.

З початком артилерійської підготовки атаки після отримання команди (сигналу) від командира дивізіону на відкриття вогню командир батареї передає команду (сигнал) на ВП. Здійснює контроль відкриття вогню вогневими взводами і по можливості коректує вогонь батареї по призначеній цілі, доповідає командиру дивізіону про відкриття вогню. Після закінчення ведення вогню у вогневому нальоті по призначеній цілі командир батареї у встановлений час подає команду на перенесення вогню на іншу ціль в другому вогневому нальоті, доповідає командиру дивізіону про закінчення ведення вогню в першому вогневому нальоті та початок ведення вогню в другому вогневому нальоті.

У разі втрати зв’язку з командиром дивізіону батарея продовжує виконання вогневих завдань за визначеним часом згідно виписці з таблиці вогню дивізіону. Про перехід загальновійськового підрозділу в атаку командир батареї доповідає командиру дивізіону. При цьому батарея, не допускаючи перерви у веденні вогню та зниження його щільності, за сигналом (командою) командира дивізіону, переходить до ведення вогню за завданнями артилерійської підтримки атаки.

У разі коли загальновійськові підрозділи не вийшли у призначений час на рубіж переходу в атаку, батарея продовжує вести вогонь до отримання команди (сигналу) на припинення вогню або його перенесення. З початком атаки загальновійськовими підрозділами командир батареї особисто веде спостереження за діями атакуючих підрозділів, за їх сигналами і результатами ведення вогню, за необхідності коректує його.

З виходом загальновійськових підрозділів на рубіж небезпечної відстані від розривів своїх снарядів доповідає командиру дивізіону і з його дозволу, коли батарея веде вогонь у складі дивізіону, переносить вогонь на іншу ціль (рубіж).

Небезпечна відстань для атакуючих підрозділів від розривів своїх снарядів є такою: для танків – 200м; для БМП (БТР) – 300м; при атаці в пішому порядку – 400м

При веденні вогню самостійно, перенесення вогню здійснюється за командою командира батареї. Після закінчення ведення вогню по останньому рубежу ПЗВ (ВгВ, РВгЗ) командир батареї заслуховує доповідь старшого офіцера батареї про загальну витрату боєприпасів під час артилерійської підготовки наступу та при веденні вогню по рубежах ПЗВ (ВгВ, РВгЗ).

Для забезпечення безперервного ведення розвідки противника, підтримки тісної взаємодії з командиром роти, якій батарея додана або яку підтримує, КСП батареї переміщується разом з КСП командира роти.

Батареї, яка додана роті, сигнал на переміщення подає командир роти. Батарея, яка підтримує роту (батальйон), переміщується з дозволу командира дивізіону. Командир батареї зобов’язаний доповісти командиру дивізіону про початок переміщення КСП підрозділу, який підтримує.

Переміщення КСП здійснюється стрибками від одного рубежу до іншого, на такі місця, з яких забезпечується надійне спостереження за діями наших військ та ведення розвідки противника. При переміщенні недопустима втрата зв’язку з вогневими взводами. Командир батареї і весь особовий склад взводу управління повинні бути готові до виконання раптових завдань з ураження противника. Для прискорення визначення координат нового КСП, особливо при діях без командирських машин, командир батареї на видимих з КСП місцях обирає можливі райони КСП та здійснює визначення координат цих точок. У командира батареї також повинні бути прямокутні координати всіх орієнтирів, бо не виключається можливість розгортання нового КСП у районі орієнтира.

Зміна ВП здійснюється з дозволу командира дивізіона або командира роти, якщо батарея їй додана. Батарея, яка додана роті, та мінометна батарея починає зміну ВП після оволодіння ротами першого ешелону взводними опорними пунктами противника, у подальшому зміна проводиться за командами командира батареї. Зміна ВП батареям, які підтримують роти, у випадку коли дивізіон підтримує батальйон, здійснюється після оволодіння батальйоном опорних пунктів рот першого ешелону противника.

Батареї, які залучаються до ведення вогню по рубежах ПЗВ, ВгВ, РВгЗ перше переміщення ВП починають після закінчення ведення вогню по призначених рубежах (цілях). Переміщення вогневих взводів у дивізіоні здійснюється по-батарейно або у складі дивізіону. Командир батареї керує переміщенням вогневих взводів. Вогневі взводи повинні бути готові до негайного розгортання на непідготовленій ВП для виконання раптових завдань із закритих ВП, а для відбиття танків противника, які контратакують вогнем прямою наводкою.

Подолання мінно-вибухових загороджень здійснюється по позначених проходах.

При діях у глибині оборони противника всі вогневі завдання будуть неплановими, як правило, для їх виконання батарея буде розгортатися з ходу. Батарея у цей період буде вести вогонь по окремих цілях, а в складі дивізіона – ЗВ, при відбитті контратак противника і при закріпленні на захоплених рубежах ставити ЗгВ самостійно і у складі дивізіона. Зазвичай, після оволодіння позицією бригадних резервів починається переслідування противника, який відходить. Загальновійськові підрозділи, у більшості випадків просування в глибину оборони противника при його переслідуванні будуть здійснювати в передбойовому, а інколи в похідному порядку.

Командир батареї із взводом управління буде переміщуватися разом з командиром роти, якій батарея додана або яку підтримує. Вогневі взводи переміщуються у встановленому командиром батареї порядку.

У ряді випадків батарея може бути доданою підрозділам, які будуть діяти в складі рейдового загону, авангарду, передового загону. Командир батареї висилає підрозділи артилерійської розвідки разом із загальновійськовою розвідкою, ставить завдання взводам, контролює їх своєчасний вхід у колону загальновійськового підрозділу. За необхідності батарея розгортається у бойовий порядок з маршу і своїм вогнем забороняє планомірний відхід противнику, закріплення його на вигідних рубежах місцевості, уражає його підрозділи прикриття, прикриває вихід загальновійськових підрозділів у фланг і тил головним силам противника.

Для розвитку успіху наступу або заміни підрозділів першого ешелону, які понесли втрати в особовому складі, озброєнні, техніці, рішенням загальновійськового командира вводиться другий ешелон. Артилерійська батарея, як правило, діє у складі дивізіону і залучається до артилерійської підготовки і підтримки вводу у бій другого ешелону. Артилерійська підготовка вводу у бій другого ешелону може проводитися одним вогневим нальотом у разі достатньої кількості артилерії для одночасного ураження розвіданих цілей перед рубежем вводу, на флангах та в глибині оборони противника. При недостатній кількості артилерійських підрозділів для ураження розвіданих цілей проводиться два вогневих нальоти.

Артилерійська підтримка атаки другого ешелону проводиться від рубежу безпечної відстані від розривів своїх снарядів і на всю глибину поставленого завдання другому ешелону. Вона проводиться ЗВ у складі дивізіона та вогнем батарей по окремих цілях. Батарея повинна своєчасно розгорнутися в бойовий порядок у призначених районах та здійснити підготовку до виконання вогневих завдань у короткий час. Вогневі завдання командир батареї буде отримувати від командира дивізіону короткими розпорядженнями або командами. Командир батареї, яка додається загальновійськовим підрозділам другого ешелону, повинен своєчасно, до виходу їх на рубіж введення в бій, встановити з командиром цього підрозділу взаємодію.