Робота командира батареї з підготовки підрозділів до бойових дій

Порядок роботи командира батареї з підготовки бойових дій залежить від:

отриманого завдання;

умов обстановки;

наявності часу.

Командир батареї отримує завдання, як правило, на місцевості від старшого артилерійського командира (командира загальновійськового підрозділу, якого підтримує батарея) під час проведення ними рекогносцировки.

Після отримання завдання, командир батареї:

з’ясовує його;

визначає заходи, які необхідно провести негайно;

проводить розрахунок часу;

оцінює обстановку та приймає рішення;

віддає розпорядження на підготовку до бойових дій;

організує всебічне забезпечення бойових дій і управління;

організує артилерійську розвідку противника;

організує розвідку і підготовку вогневих позицій у вказаних районах;

бере участь у pекогносциpовці і організації взаємодії, які проводяться старшим артилерійським командиром і командиром загальновійськового підрозділу;

віддає бойовий наказ;

проводить практичну роботу з підготовки підрозділів до бойових дій;

у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання завдань.

У розпорядженні командира дивізіону (начальника штабу) на підготовку до бойових дій командиру батареї можуть бути доведені такі дані:

- короткі відомості про положення і характер дій противника;

- завдання загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або призначена для підтримки;

завдання дивізіону;

завдання батареї;

основний (запасний) райони ВП;

основний напрямок стрільби;

місце КСП (СП);

порядок і час зміни КСП ,зайняття основного району ВП;

порядок забезпечення боєприпасами;

час готовності до виконання вогневих завдань.

Заходи щодо підготовки батареї до бойових дій, які повинні бути виконані в батареї і особисто її командиром, визначаються:

конкретними умовами обстановки;

положенням батареї;

отриманим завданням.

Основним з них можуть бути:

з’ясування завдання і розрахунок часу;

доведення завдань підлеглим на підготовку до бойових дій;

вибір і підготовка місця нового КСП;

зміна місця КСП;

вибір і підготовка: ВП, шляхів маневру в основному і запасному районах;

прокладення проводових ліній зв’язку;

участь в рекогносцировці, яку проводить командир дивізіону і організації взаємодії з загальновійськовим командиром;

доведення бойового наказу;

технічна підготовка озброєння і техніки;

інженерне обладнання: КСП, основного і запасного районів ВП, (фальшивих ВП);

отримання і підготовка боєприпасів;

обчислення установок для стрільби, відпрацювання таблиці розрахованих установок для стрільби;

контроль готовності вогневих взводів і взводу управління до ведення бойових дій.

Заходи, які необхідно провести негайно, будуть визначатися обстановкою і наявністю часу.

Під час рекогносцировки, яку проводить командир дивізіону, командир батареї:

- вивчає:

місцевість;

умовні найменування місцевих предметів і орієнтири;

положення, можливі напрямки висування і рубежі розгортання противника;

- уточнює:

передній край наших підрозділів (побудову оборони ЗГВ підрозділів);

скриті підступи до опорних пунктів;

місця інженерних загороджень;

ділянки місцевості від утримання яких залежить стійкість оборони;

напрямки контратак другого ешелону;

вогневі завдання батареї;

завдання , які виконуються засобами старших командирів та іншими артилерійськими підрозділами;

- вибираємісце КСП;

- уточнює завдання з розвідки противника;

- вивчаєрайони ВП і маршрути маневру;

- визначає обсяг і порядок інженерного обладнання.

Командир батареї, який призначений для підтримки роти (батальйону) після отримання завдання від командира дивізіону зобов’язаний прибути до командира загальновійськового підрозділу і бути готовим доповісти йому:

склад, положення, стан, забезпеченість батареї;

отримані завдання, встановлену витрату боєприпасів;

вогневі можливості батареї;

призначений район ВП і КСП, час, порядок їх зайняття;

час готовності до виконання завдань.

Взаємодія командира батареї із командиром загальновійськового підрозділу організується по:

завданнях і часу їх виконання загальновійськовими підрозділами;

імовірних напрямках контратак своїх підрозділів.

У залежності від умов обстановки бойові завдання підлеглим командир батареї доводить:

усним бойовим наказом;

бойовими pозпоpядженнями.

У бойовому наказі командир батареї вказує:

1. Короткі висновки із оцінки противника.

2. Бойове завдання загальновійськового підрозділу, якого підтримує дивізіон (батарея), або якому доданий, фронт та глибину зони відповідальності; завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними; об’єкти (цілі), які уражаються засобами старших командирів та напрямку дій загальновійськового підрозділу, і рубіж безпечної відстані.

3. Склад, завдання дивізіону (батареї), місце в угрупованні артилерії та кого підтримує, основний напрямок стрільби, спосіб визначення установок для стрільби на ураження, порядок висування, розгортання та переміщення в ході бою.

4. Після слова «НАКАЗУЮ» - завдання батареям (взводам) по періодах вогневого ураження противника, порядок перепірядкування в ході бою, райони вогневих позицій, порядок здійснення маневру.

5. Витрату боєприпасів, у тому числі і високоточних на день бою та по періодах вогневого ураження і порядок їх поповнення.

6. Час готовності до відкриття вогню (виконання завдання).

7. Місце КСП дивізіону (батареї), та ПУВД (батареї), на кого покладається управління дивізіоном (батареєю) на випадок виходу з ладу КСП.

8. Об’єкти, позначені знаком Червоного Хреста, цивільної оборони, культурні цінності, споруди, які не становлять небезпеки; об’єкти, руйнування яких може привести до тяжких наслідків; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, визначені старшим командиром.

Після узгодження питань взаємодії із загальновійськовим командиром і віддачі бойового наказу, командир батареї доводить до підлеглих порядок підтримки взаємодії з загальновійськовим підрозділом по завданнях і часу їх виконання.

Крім того він вказує:

порядок підтримання зв’язку із загальновійськовим командиром;

способи цілевказівок;

сигнали управління, сповіщення, взаємодії.

Далі командир батареї проводить практичну роботу в підрозділах з підготовки їх до бойових дій.

У ході цієї роботи командир батареї надає практичну допомогу підлеглим і здійснює контроль готовності батареї до виконання завдань.

Здійснюючи контроль готовності підрозділів, командир батареї перевіряє:

знання командирами підрозділів: вогневих завдань батареї, порядку їх виконання, а також завдань загальновійськових підрозділів, яких батарея підтримує;

точність топогеодезичної прив’язки ВП і КСП, точність орієнтування гармат і приладів;

готовність матеріальної бази, гармат, засобів автоматизації управління батареєю, приладів і боєприпасів до стрільби;

точність визначення установок для стрільби по планових цілях;

правильність записів установок для стрільби командирами гармат;

готовність батареї до виконання вогневих завдань вночі та в інших умовах обмеженої видимості;

інженерне обладнання і маскування ВП і КСП;

проведення заходів щодо захисту від ЗМУ, високоточної зброї;

безпосередню охорону і готовність до знищення танків і піхоти противника, які прорвалися в район ВП (шляхом оголошення конкретних ввідних).

Підготовка вогню батареї.

Вхідними даними для планування вогню є:

виписка з таблиці вогню дивізіону;

рішення загальновійськового командира.

Батарея заздалегідь готує вогонь по:

розвіданих цілях (об’єктах);

вузлах доріг;

мостах і переправах;

районах, в яких можливе нанесення найбільшого ураження танкам і піхоті противника.

Інженерне обладнання ВП, КСП (СП) проводиться в повному обсязі. У першу чергу обладнуються ВП і КСП на яких батарея розгорнута. Окопи для гармат з’єднують ходами сполучення із сховищами, погpібцями для боєприпасів. При необхідності підступи до ВП мінуються.