Види злочинів та система покарань у Запорозькій Січі.

Звичаєве кримінальне право найбільш виділяє такі:

- злочини проти життя.Найтяжчим вважалося вбивство козака козаком, за здійснення якого, «тільки в цьому докажеться», обвинуваченого закопували в землю разом із його жертвою. За стародавнім козацьким повір’ям вважалося, що під землею жертва вічно душитиме свого кривдника, адже вбивцю зв’язували і клали під труну;

- злочини проти здоров’я.Заподіяння тілесних ушкоджень у п’яному вигляді із застосуванням зброї інколи каралося переламуванням однієї ноги. За більшу провину переламували і руку і ногу, що фактично означало відлучення від козацького ремесла;

- військові злочини.Найтяжчі з них – дезертирство, програш бою, ухиляння від зайняття посади, на яку козака обрало товариство, пияцтво під час походу. За здійснення протиправних діянь цієї категорії на злочинця очікувала смертна кара. П’яного під час морського походу викидали за борт, а під час суходільного маршу – прив’язували до коня і ганяли степом, доки винуватий не помирав. Для профілактики пияцтва на Запоріжжі існував Гадючий острів, куди січовики відправляли невиправних пияків, де кидали їх напризволяще;

- майнові злочини.До них відносили крадіжку, розбій, неповернення боргу. Залежно від об’єкта посягання розрізнялася крадіжка особистого майна і майна всього запорізького товариства. В останньому випадку обвинуваченого очікувала смертна кара. Неповернення боргу тягнуло за собою приковування до лафета гармати. Винний звільнявся лише у тому разі, якщо повертав борг, або хтось із родичів поручався за нього;

- статеві злочини.Позаяк жінки не могли перебувати на Січі, досить поширеним видами злочину були мужолозтво і скотолозтво, за вчинення яких також передбачалася смертна кара.

До рецидивістів застосовували повішання.

Рідше на Запоріжжі застосовувалась така люта страта, як посадження на палю (високий дерев’яний стовп із металевим наконечником).

За козацьким звичаєм смертної кари можна було уникнути лише в тому разі, якщо котрась із дівчат бажала вийти заміж за приреченого. Однак такі факти були поодинокі.

Найбільш поширеним покаранням серед козаків було приковування до ганебного стовпа і забивання буковими киями осіб, що вчинили конокрадство, пограбування купців, порушили військову дисципліну.