Зобов'язальне право на Русі.

Існування на Русі приватної власності на рухомі і нерухомі речі сприяло розвиткові зобов’язаного права. За загальним правилом зобов’язання виникають із договорів чи угод. Договір – це домовленість (письмова чи усна) між двома чи кількома особами, або між особою і представником державної влади. У Київській Русі були відомі такі види договорів:

- договір міни –один із найдавніших видів договорів. Згадки в історичних і правових пам’ятках відсутні, однак немає жодних сумнівів у його існуванні. Невідомо й те, на яких умовах він укладався, права і обов’язки учасників договору;

- договір купівлі-продажу.Найчастіше згадується купівля чи продаж холопів. Угода здійснювалася у присутності свідків чи митника (чиновника). Особливі умови стосувалися купівлі – продажу коня. Ця торгова операція повинна була проводитися у присутності свідків і митника одночасно. При перебуванні землі в обороті свідчать знайдені дослідниками купчі. У цих письмових документах вказувалися покупець і продавець, ціна, а також описувалися межі земельної ділянки.

Мали місце факти купівлі крадених речей. У «Руській правді» йшлося про купівлю холопа. Дві обставини визначали наслідки для учасників угоди: 1) в разі ,якщо покупець знав, що товар крадений, - повертав його, а збитки сплачував сам злодій або особа, яка, не могла вказати, в кого його придбала; 2) в разі, якщо покупець не знав, що холоп крадений, то присягнувши, повертав його власникові й отримував назад гроші від продавця;

- договір поклажі –передання власних речей комусь на зберігання. На Русі значного поширення не набув. Укладався без свідків, але, якщо особа вказувала, що передала на зберігання майна більше, ніж отримала, то зберігач міг очиститися від підозри присягою;

- договір позики –кредитні операції з грішми, продуктами, речами. Укладався в присутності свідків. Виняток становила позика на суму до трьох гривень, коли достатньою була присяга кредитора;

- договір особистого найму. Укладався в присутності свідків. Міг призвести до холопства, якщо наймит утікав від свого господаря.

В укладанні договорів використовувалися символічні дії – могорич, зв’язування рук. Використовувалися руко биття, звідси вислів «ударити по руках».