Безотказность машин и ее показатели.

Для вибору оптимального варіанта технологічного процесу, з мінімальними витратами палива, енергоресурсів, мінімальним простоєм вагонів та локомотивів доцільно використовувати критерії ефективності.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення обробки поїздопотоків:

стабілізація графіка слідування поїздів, хв/рейс;

зниження витрат на обробку поїздів, грн/потяг або год/потяг;

прискорення завантаження-розвантаження з використанням сучасних технологій, включаючи спеціальні термінали інтермодальних перевезень, год/ваг;

зменшення експлуатаційних витрат, грн/р.

Критерії впливу РЗТ на підвищення безпеки руху та поліпшення умов праці:

недопущення експлуатації вагонів з вичерпаним терміном служби;

підвищення безпеки руху поїздів, n/р.;

підвищення схоронності вантажів, грн/р. або n/р.;

покращення технічного стану вагонів, n/р.;

поліпшення умов праці в залізничній галузі, год лікарн./люд.р.;

зниження негативного впливу на здоров’я людей електромагнітних полів електропоїздів, год лікарн./люд.р.;

зниження негативного впливу функціонування залізничного транспорту на довкілля, грн/р.;

підвищення комфорту роботи машиніста засобами ергономіки;

відеовідтворення інформації на пульті машиніста про поточний стан поїзда в реальному часі.

Критерії зменшення питомих витрат енергоносіїв:

зменшення опору руху поїзда, тПЕР/брутто ткм;

підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) тягового рухомого складу, %;

поліпшення показників використання ТРС, які безпосередньо впливають на витрати енергоресурсів, тПЕР/брутто ткм;

зменшення витрат електроенергії в системі енергопостачання на тягу поїздів, кВт.год;

зменшення крадіжок дизпалива, n/р.;

скорочення споживання енергоресурсів в нетяговій сфері, т ПЕР/р.

Критерії впливу РЗТ на економію паливно-енергетичних ресурсів:

зменшення витрат на закупівлю електроенергії на енергоринку з використанням диференційованих у часі тарифів на електроенергію, грн/р.;

зменшення платні за перетікання реактивної електроенергії, грн/р.;

оптимізація режимів роботи електромереж в цілому;

зменшення витрат енергоносіїв на тягу поїздів, грн/р.

Критерії покращення рухомого складу завдяки впровадженню РЗТ:

покращення використання вантажних вагонів (оцінюється середнім значенням коефіцієнта тари як відношенням роботи брутто-тонно-кілометрів до кілометр тари вагона), брутто ткм /км тара;

підвищення ефективності використання парку пасажирських вагонів (оцінюється середнім значенням коефіцієнта населеності вагона), чол./ваг;

покращення використання локомотивів, км пробігу/р.;

скорочення експлуатаційних витрат, грн/р.;

зменшення штрафних санкцій від прострочення терміну доставки вантажів, грн/р., або %/р.;

покращення технічного стану локомотивів і вагонів (коефіцієнт готовності);

зменшення обігу вантажного вагона, діб;

зменшення енергомісткості залізничних перевезень, грн/брутто ткм;

зменшення витрат на обслуговування та ремонт тягових одиниць, верхньої будови колії, інших залізничних споруд та комплексів, грн/р.;

підвищення потужності на вісь тягової одиниці, кВт/вісь;

використання нагрівостійких ізоляційних матеріалів у двигунах електропоїздів;

системний підхід до розроблення нової одиниці рухомого складу у стадії проектування на базі використання математичного та комп’ютерного моделювання, тобто з урахуванням взаємозв’язків об’єкта управління, системи управління і цілі управління;

удосконалення систем та пристроїв захисту електрообладнання локомотивів від перенапруги, боксування тощо, n/р. (тобто зменшення очікуваного числа відмов за рік);

підвищення коефіцієнта готовності тягових одиниць, тобто зниження числа відмов їх обладнання, n/р.;

використання бортових та стаціонарних пристроїв діагностики з метою підвищення коефіцієнта готовності та переходу до ремонту за фактичним технічним станом замість планово-попереджувального та для зниження експлуатаційних витрат, n/р.;

модернізація схем та вузлів при проведенні капітальних ремонтів рухомого складу;

заміна ступінчастого регулювання напруги на тягових електродвигунах плавним;

заміна реостатного гальмування рекуперативним;

забезпечення можливості використання вантажних електровозів для пасажирських та приміських поїздів;

підвищення потужності локомотива, кВт;

створення двосистемних електровозів.

Загальносистемні критерії:

потрібний обсяг інвестицій, тис. грн;

термін окупності витрат, тис. грн;

питомий економічний ефект за рік на одиницю витрат, економія витрат на розроблення та впровадження, грн;

імпортозаміщення, дол. США або євро;

збільшення попиту на дану технологію або виріб у відповідному сегменті ринку транспортних послуг, %/р., (бажано для трьох сценаріїв – оптимістичного, консервативного і песимістичного);

обчислена тривалість періоду окупності витрат на розроблення та впровадження даної РЗТ (бажано для трьох сценаріїв – оптимістичного, консервативного і песимістичного), міс.;

використання системного підходу до нового розроблення у стадії проектування, тобто з урахуванням взаємозв’язків об’єкта управління, системи управління і цілі управління;

наявність достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, %.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення управління кадрами та їх підготовки:

підвищення ефективності кадрових рішень, р./люд.;

покращення інформаційної підтримки процедур управління кадрами, байт/люд.;

поліпшення якості системи підготовки, підбору та розподілу кадрів;

зниження травматизму на виробництві, n/р.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення процесів перевезення:

зменшення відсотка розриву між експлуатаційними та тарифними тонно-кілометрами, %;

збільшення дільничної швидкості, км/год;

зменшення відсотка порожнього пробігу до вантажного, %;

підвищення середньодобової продуктивності локомотива, тис. брутто ткм;

підвищення середньодобового пробігу локомотива, км.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення перевезень залізницями інших держав по території України:

гармонізація нормативної бази рухомого складу України з міжнародними (та міждержавними) нормами, МВ/р.;

пристосованість рухомого складу України до оперативної зміни колісних пар на ширину колії відповідно до європейських стандартів, %;

модернізація верхньої будови колії, рухомого складу, інфраструктури перевезень на вітчизняних ділянках міжнародних транспортних коридорів у відповідності до норм суміжних країн, грн/км.

Згідно з розробленими критеріями, впроваджуються ресурсозберігаючі технології у перевізному процесі в господарстві перевезень.

Безотказность машин и ее показатели.

Безотказность – свойство объекта непрерывно сохранять работоспособность в течение некоторого времени или наработки.

Основная характеристика основного потока отказа является математическим ожиданием числа отказов объекта

за наработку t:

Параметр потока отказов

По результатам оси:

Тпр – период приработки

Тэ – период нормальной эксплуатации

Тизн – период износовых отказов

Средняя наработка на отказ: ;

Вероятность безотказной работы – это вероятность того, что в пределах заданной наработки от t₁ до t₂ отказ объекта не возникнет: , где n(∆t) – число объектов, имевших хотя бы 1 отказ в течении наработки ∆t, 0,92 – это 92% машин будут работать безотказно в интервале от t₁ до t₂.

Виды ремонтов и ТО тракторов, их периодичность и способы расчета их количества на планируемый период.

ТО – комплекс работ для поддержания исправности или только работоспособности изделия при подготовке и так далее.

Ремонт – комплекс работ для поддержания и восстановления работоспособности

ТР – осуществляется в процессе эксплуатации для гарантированного обеспечения работоспособности изделия и состоящий в замене и восстановлении отдельных частей и их регулировки.

ТР бывает плановый (носит предупредительный характер и регламентирует по периодичности) и неплановый (осуществляется при устранении отказов).

КР – осуществляется с целью восстановления исправности и полного или близкого к полному ресурсу изделия с заменой или восстановлением любых его частей и их регулировкой.

Ремонтный цикл – наименьший, повторяющийся цикл эксплуатации изделия, в течение которого осуществляется в определенной последовательности установленные виды ТОР, предусмотренные нормативной документацией.

Периодичность ТОР – измеряется объемом работ, выполняемым машинами (можно – часы, усл. эт. га., кг. топлива)

Структура ТОР (старая) 60 м. ч. до ТО1	Структура ТОР (новая) 125 м. ч.

11121112111ТР	1112111ТР

11121112111ТР	1112111ТР

11121112111КР(5760)	1112111КР(6000)