Третинна структура

Під третинною структурою білків і нуклеїнових кислот, звичайно, розуміють спосіб просторової укладки поліпептидних і полінуклеотидних ланцюгів в 3-вимірному об'ємі. Відповідь на запитання, як організована третинна структура біополімерів, вимагає застосування прецизійних експериментальних методів дослідження (зокрема, методів рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії тощо) та сучасних комп'ютерних технологій обробки цих експериментальних даних.

Уперше третинна структура білкової молекули була визначена Дж. Кендрю для міоглобіна кита-кашалота. Цей білок, що містить в собі 153 амінокислотних залишків, відповідає за перенос кисню в м'язах. Виявилося, що третинна структура поліпептидного ланцюга міоглобіну має вигляд скрученої трубки, що досить щільно укладена навколо гема (рис. 4.10).

Рис. 4.10. Третинна структура Рис. 4.11. Третинна структура білкової молекули міоглобіну. ДНК в еукаріотичних клітинах.

Рис. 4.12. Вплив взаємодій на просторове впорядкування білків.

Що стосується нуклеїнових кислот, то зараз досить багато відомо щодо третинної структури певних типів ДНК та РНК. На рис. 4.11 зображено просторове впорядкування ДНК в еукаріотичних клітинах. Видно, що основний елемент третинної структури утворений своєрідним "соле­ноїдом", який складається з трьох великих витків, що мають діаметр близько

Характер взаємодій, що забезпечують просторове впо­рядкування білків, ілюструє рис. 4.12. Стабілізація третин­ної просторової структури здійснюється як за рахунок ковалентних зв'язків та кулонівських (іон-іонних) взаємо­дій, так і за рахунок нековалентних зв'язків (водневих, дисперсійних, гідрофобних).