Схема дослідження експериментального впливу

за планом Д. Кемпбелла

За цією схемою порівняння середніх у стовпчиках за допомогою дисперсійного аналізу дозволяє зробити висновок про вплив незалежної змінної на залежну.

Слід зауважити, що для зазначених планів можна встановити вплив незалежної змінної, але не його якісні характеристики, форму залежності між незалежною і залежною змінною. Останнє можна виявити, якщо використати системний експериментальний план, за яким обирається кілька рандомізованих груп, кожній з яких пропонується свій рівень незалежної змінної (при цьому вибирається стільки експериментальних груп, скільки є рівнів незалежної змінної). Наприклад:

ЕГ1: R X₁ О₁;

ЕГ2: R X₂ О₂;

КГ: R О₃,

де X₁ і X₂ – рівні незалежної змінної X. При цьому в даному випадку контрольну групу розглядають як експериментальну, для якої рівень незалежної змінної X = 0.

Міжгрупові схеми.

Калфі та Андерсон (1971) застосували в своїх експериментах на запам'ятовування міжгрупову схему. Вони використали шість різних інтервалів між елементами списку, який запам'ятовується: 1, 2, 3, 4, 10 і 20 с. Кожен інтервал пред'являвся окремо трупі з 20 людей; таким чином, в дослідах брало участь всього 120 чоловік. (І це була тільки четверта частина широкого дослідження, де в загальному брало участь 480 осіб!) Досліджувані розподілялися за рівнями (незалежною змінною) випадково, в міру того як вони приходили на досліди. Один недолік використання міжгрупової схеми в багаторівневому експерименті очевидний відразу. Оскільки для кожного рівня потрібна велика кількість досліджуваних, то (з метою зрівнювання груп) загальна необхідна кількість досліджуваних стає нереально великою.