Природно-рекреаційні ресурси

На сучасному етапі розвитку туризму Іспанія використовує далеко не весь свій природний, історико-культурний та соціально-економічний потенціал. Це доводить оцінка забезпеченості рекреаційно-туристськими ресурсами (РТР) адміністративно-територіальних одиниць (АТО) Королівства Іспанії (табл.1.1).

Туристичний потенціал певної території не обмежується лише ресурсами, придатними для рекреації, а містить і ряд інших ресурсів як природного, так і соціально-культурного походження. З метою визначення привабливості іспанських областей для розвитку базових видів туризму, проведена проводиться інтегральна бальна оцінка РТР для кожної адміністративно-територіальної одиниці (АТО).

Таблиця 1.1

Інтегральна оцінка забезпеченості РТР АТО Королівства Іспанія

Отримані результати показали, що для потреб курортно-лікувального туризму ідеально підходить приморська область Андалузія, яка характеризується в даному аспекті як ресурсонадлишкова. Чотирнадцять з сімнадцяти областей Іспанії характеризуються як ресурсозбалансовані території, що можуть повністю задовольнити потреби рекреантів у лікуванні та пляжно-купальному відпочинку. Економічно маловигідним передбачається розвиток даного виду туризму в таких областях, як Арагон та Ла-Ріоха, що оцінені нами як ресурсодефіцитні, оскільки обидві території мають дещо обмежений потенціал курортно-лікувальних ресурсів, насамперед лісових та водних. До того ж, матеріальна туристична база в цих областях залишається ще досить слабкою.

В тому випадку, коли планується використання території для маршрутно-пізнавального туризму, необхідно відмітити десять областей Іспанії. Дві з них – Андалузія та Каталонія – характеризуються високим естетичним потенціалом та великою кількістю і значним різноманіттям історико-архітектурних пам’яток, що ставить їх на перше місце за можливостями розвивати саме пізнавальний туризм. Інші вісім областей – Арагон, Валенсія, Галісія, Кастілія-Ла-Манча, Кастілія-Леон, Мадрид та Наварра – дещо поступаються двом попереднім територіям за своїм історико-архітектурним потенціалом, втім, здатні повністю задовольнити потреби рекреантів у даному виді туризму. Найменш перспективними для розвитку пізнавального туризму виявляються такі області, як Астурія, Балеарські та Канарські острови, Кантабрія, Країна Басків, Ла-Ріоха та Мурсія. Ці території вважаються ресурсодефіцитними для даного туристичного напрямку.

Всі області Іспанії, без виключення, характеризуються наявністю достатніх або надлишкових ресурсів, придатних для розвитку спортивного туризму. Адже в кожній АТО країни наявні певні природні ресурси – лісові, водні, геоморфологічні тощо, які дозволяють розвивати можливо не всі, але окремі види спорту.

Для розвитку релігійного туризму найбільш сприятливі умови склалися у межах Андалузії, Галісії, Кастілії-Леону та Каталонії. Надзвичайна різноманітність, територіальна насиченість та контраст архітектурних стилів культових споруд, в узгодженні із високим рівнем розвитку готельної та транспортної інфраструктури, роблять ці області поза конкуренцією щодо здійснення релігійного туризму. Найменш перспективними для розвитку даного туристичного напряму виявляються території Балеарських та Канарських островів, Кантабрія, Ла-Ріоха та Мурсія, адже всі ці території характеризуються значно обмеженою історико-архітектурною спадщиною, яка б могла скласти основу релігійного туризму.

Аналізуючи загальну картину забезпеченості областей Іспанії рекреаційними ресурсами за даною оцінкою, можна зазначити, що лише Андалузія має максимально сприятливі умови для розвитку всіх з виділених видів туризму. Дещо нижчими, ніж в Андалузії, але в цілому значними туристичними можливостями характеризуються Галісія, Валенсія, Кастилія-Леон та Каталонія – області, що здатні забезпечити потреби рекреантів в будь-якому з чотирьох туристичних напрямів. Найгіршою виявляється забезпеченість туристськими ресурсами в Ла-Ріохі, адже за трьома з чотирьох видів туризму (за виключенням спортивного) вона не здатна надати відповідні рекреаційні умови, та Балеарських островів, на яких перспективи має лише лікувально-оздоровчий туризм [2, c. 121-127].

У списку пам'яток, який міняється щороку, є як цілком очевидні природні феномени, так і абсолютно несподівані новачки. Серед природних пам`яток Іспанії, які відвідують щорічно туристи, в 2014 виділили такі: мис Сан-Хуан де Гастелугаче, розташований в Країні Басків. Сан-Хуан де Гастелугаче по праву вважається одним з найкрасивіших місць Біскайського узбережжя. Ця маленька церква на вершині скелястої гори, до якої по вузькому кам'яному перешийку ведуть двісті з гаком східців, стала справжнім місцем паломництва для туристів.

Парк Сомієдо, розташований в провінції Астурія на півночі Іспанії є настояним королівством бурих ведмедів: тут на волі живе найбільша колонія ведмедиків в Європі. Цим парк і знаменитий. Незвичайна природа представлена зеленими гірськими долинами, що шумлять річками, гірськими струмками, озерами і лагунами.

Природний парк Кабо-де-Гата, розташований в Андалусії. Цей парк є найбільшим наземно-морським екологічним резервом Європи, розташованим на західному узбережжі Середземного моря. Територія парку просто величезна і складає 460 км², включаючи містечко Карбонерас, гірський ланцюг Сьєрра-де-Кабо-де-Гата, а також 120 км² морській гладіні. Парк надзвичайно красивий і має вражаючу різноманітність флори і фауни.

Лас-Медулас – стара копальня римлян по видобутку золота на північному заході Іспанії. Золото тут добували гідравлічним способом майже 300 років, починаючи першим століттям до нашої ери. У наш час Лас-Медулас одержав статус пам'ятника Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і зараз відкритий для усіх відвідувачів.

Природний парк Лагунас-де-Руідера вважається однією з найцікавіших і красивіших природних територій, що охороняються, з водними екосистемами на Піренейському півострові. Найбільш примітні тут водоспади, що сполучають між собою ланцюжок озер. У парку є 15 озер з характерними водоспадами, що сполучають їх між собою в ланцюжок завдовжки 25 км. Перепад висоти між першим озером під назвою Ла-Бланка і останнім, Ла-Сенагоса, складає 120 м.

Пляж Catedrais або в перекладі "Пляж Кафедральних Соборів", оголошений Пам'ятником природи керівництвом галісійського міністерства захисту довкілля.

Від інших красивих місць цей пляж відрізняють химерні гірські утворення. Вони прикрашають берег і перетворюють його на чарівне місце, де постійна ерозія. Особливо примітні красиві кам'яні арки, що зустрічаються приблизно через кожні тридцять метрів красиві кам'яні арки.

Багатим надбанням Іспанії є її Національні парки (Айгес-Тортес, Ордеса в Піренеях, Кавадонга в Кантабрійских горах, Тейде на Канарських островах), найбільшими з яких є Tablas de Daimiel, Aigüestortes i Estany de Sant Maurici, Parque Nacional del Archipiélago de Cabrera, Parque nacional de Ordesa y Monte Perdido, Parque Nacional de Cabañeros (додаток А) і заповідники (Анайет в Піренеях, Гредос в Центральній Кордильєре, Кото-Доньяна в дельті річки Гвадалквивир, Эль-Пальмераль-де-Эльче в провінції Аліканте та ін.), створені з метою уберегти і зберегти ті ділянки території країни, які представляють типологію різних природних систем, що вважаються цінністю країни [14].