Хімічні чинники

Протягом життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров’я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. Сьогодні до таких “найвпливовіших” чинників належать: пестициди (отрутохімікати), мінеральні добрива, важкі метали, сильнодійні отруйні промислові речовини, дими (в тому числі тютюновий), будівельні матеріали й побутова хімія. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які, залежно від їх практичного використання, можна поділити на:

· промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) є джерелом небезпеки гострих та хронічних інтоксикацій під час порушення правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);

· отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур‘янами та гризунами (гербіциди, пестициди);

· лікарські препарати;

· хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;

· хімічна зброя.

Токсичними (отруйними) називаються такі речовини, які потрапляючи в організм людини, викликають помітні фізіологічні зміни його окремих систем та органів і тим самим призводять до порушення його нормальної життєдіяльності.

Виробнича аварія – це раптова зупинка роботи або порушення установленного процессу виробництва на об’єкті, яка призводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

Виробничі аварії можуть бути різними, але у них є найбільш типові уражальні чинники – це вибухи, які призводять до руйнування виробничих будівель, інтенсивні пожежі, отруєння людей рідинами та газами; завали виробничих будівель споруд, ураження людей електричним струмом, затоплення виробництва разом з людьми.

Аварія може зумовити катастрофу з невиправданими наслідками, з великими людськими втратами.

Основними причинами виробничих аварій є безвідповідальне ставлення проектувальників до вимог техніки безпеки, керівників підприємств до дотримання цих вимог, низький контроль за станом виробництва, порушення будівельних норм під час будівництва об’єктів та монтажі технічних систем; порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин та механізмів.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру виникають в основному на потенційно техногенно небезпечних об’єктах. До них належать: хімічно небезпечні об’єкти, радіаційно небезпечні об’єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об’єкти та гідродинамічні небезпечні об’єкти.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру класифікують за такими основними ознаками:

- за масштабами наслідків (об’єктові, місцеві, регіональні й загальнодержавні);

- за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації у сільському господарстві, у лісовому господарстві, на заповідній території, на об’єктах особливого природно-охоронного значення, у водоймах, матеріальних об’єктах, об’єктах інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального госпо­дарства).