Поняття та ознаки джерел підвищеної небезпеки.

У цивілістичній науці було розроблено декілька теорій, в яких розкривалася суть джерела підвищеної небезпеки: це сама діяльність, пов´язана з експлуатацією небезпечних об´єктів; речі матеріального світу, що наділені особливими властивостями і створюють підвищену небезпеку їх експлуатації; речі, які наділені певною енергією; речі матеріального світу, що в процесі їх експлуатації виявляють шкідливість для оточення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов´язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Отже, можна виділити такі ознаки джерела підвищеної небезпеки:

1) джерелом підвищеної небезпеки визнається певна діяльність, що здійснюється в процесі експлуатації конкретного об´єкта;

2) здійснення діяльності пов´язане з використанням, зберіганням або утриманням деяких засобів, речовин, тварин тощо;

3) діяльність створює реальну підвищену небезпеку заподіяння шкоди особі, яка цю діяльність здійснює, та іншим особам;

4) непідконтрольність процесу даної діяльності суб´єкта, який її здійснює.

У ст. 1187 ЦК України наводиться приблизний перелік об´єктів, діяльність щодо яких є джерелом підвищеної небезпеки: транспортні засоби, механізми та обладнання, хімічні, радіоактивні, вибухо- і вогненебезпечні та інші речовини, дикі звірі, службові собаки та собаки бійцівських порід тощо.

За формами енергії, що містяться в предметах матеріального світу, джерела підвищеної небезпеки традиційно поділяються на такі групи:

1) фізичні: механічні (автомобілі, рухомі склади залізниць, річкові та морські судна, виробниче (механічне) обладнання промислових підприємств тощо); електричні (обладнання та інші агрегати енергосистеми, що перебувають під високою напругою - 380 вольт та вище); теплові (обладнання гарячих металургійних цехів, паросилові установки з підвищеним тиском тощо); 2) фізико-хімічні - всі матеріальні об´єкти, що можуть створювати підвищену небезпеку шляхом радіоактивного впливу, наприклад, двигуни на атомному паливі; 3) хімічні - отруйні, вибухові та вогненебезпечні речовини (отрути, бензин, бензол, тротил, ефір, аміак тощо); 4) біологічні - дикі тварини, а також деякі види мікробіологічних організмів.

Джерелами підвищеної небезпеки практикою визнаються рухові установки; не визнаються велосипед, тачка, ручна чи ножна швейна машина тощо. До джерел підвищеної небезпеки належать також деякі технічні установки, що застосовуються на різних будівельних роботах. Усі так звані засоби озброєння (танки, артилерія, ракетні установки тощо) є Джерелами підвищеної небезпеки. До цих джерел наука і практика відносять також і всі військово-транспортні засоби, такі як автомашини, самохідні установки тощо. Проте діяльність зі зброєю джерелом підвищеної небезпеки не визнається.

87. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. (Ст. 1187- 1187)