Договір поставки: поняття та юридична характеристика

Відповідно до ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами в договорі поставки є постачальник і покупець.

Істотним умовами договору поставки є: предмет договору, строки і порядок його поставки та оплати.

Предметом договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльносі, а такоє інших цілей, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим споживанням. Товар, що є предметом договору поставки, має містити належне маркування. Товари, що випускаються юр.особами, повинні мати виробничу марку і товарний знак, а товари, що виготовлені підприємцями, повинні мати етикетку. У низці випадків постачальник зобов’язаний передати покупцеві товар у тарі і (або) в упаковці.

Строки поставки – це погоджені сторонами і визначені в договорі періоди, протягом яким постачальних зобов’язаний передати товар покупцеві.

Договір поставки може бути укладений строком на 1 рік, більше одного року (довгостроковий), або на інший строк, визначений угодою сторін.