Концепція банківської інформаційної системи

Банківська система України започаткована в березні 1991 року після прийняття Верховною Радою Закону “Про банки і банківську діяльність”. Цей Закон став правовою підставою для створення Національного банку України. У відповідності з цим Законом в Україні були закладені підвалини дворівневої банківської системи, складовими якої є Національний банк України та комерційні банки різних форм власності, в тому числі Державний експортно-імпотрний банк України та Державний ощадний банк України.

Національний банк України (НБУ) юридично і реально є центральним банком нашої країни, який діє у форватері банківської системи, котра повинна стимулювати розвиток української економіки. У своїй діяльності він керується Конституцією України, Законом України “Про Національний банк України” та іншими законодавчими актами і власними нормативними документами. НБУ є емісійним центром держави, проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, створенні і зміцненні національної грошової системи, проводить міжбанківські розрахунки на базі розрахункової палати, координує діяльність банківської системи в цілому і здійснює банківський нагляд за діяльністю банків та кредитних установ, проводить їх державну реєстрацію, ліцензування банківських операцій. Він забезпечує накопичення, зберігання та здіснення операцій із золотовалютними запасами та резервами. НБУ здійснює основну функцію державного управління – касове виконання державного бюджету.

Виходячи з широкого спектру функцій НБУ, трудомісткості процесів оброблення банківської інформації, необхідності отримувати оперативно зведення про грошові потоки та здійснювати обмін інформацією на міжбанківському рівні як України, так і за її межами виникає необхідність не тільки автоматизувати функції управління НБУ, але і запроваджувати найсучасніші ком’ютерні технології для підтримки управлінських рішень. До 1993 року в Україні застосовувалась централізована обробка інформації в банках, а міжбанківські розрахунки виконувались на основі паперових документів. Існуюча до того часу технологія оброблення інформації привела до кризи банківської системи в Україні. Тому склалась необхідність в запровадженні принципово нової інформаційної технології для управління банками.

У відповідності з протокольним дорученням від 17 червня 1993 р. Верховної Ради України НБУ розробив і запровадив систему електронних платежів (СЕП). У рамках цих удосконалень в комерційних банках обов’язково запроваджувався пакет програм “Операційний день банку”(ОДБ), основними функціями якого є не тільки автоматизація обліку руху коштів на поточних рахунках, але і підготовка звітної інформації і передача її за допомогою спеціального АРМ НБУ (АРМ-3). При цьому більшість банків пішло по шляху створення власних програмних продуктів. Ліцензування пакетів Національним банком привело до значного зменшення оригінальних розробок програмних продуктів і з часом все більша орієнтація іде на придбання ліцензованих інтегрованих пакетів ОДБ, в тому числі і підрозділами НБУ, в українських спеціалізованих розробників чи за кордоном. З часом банки України перейшли на єдиний для НБУ і комерційних банків міжнародний план рахунків бухгалтерського обліку, запроваджена на основі єдиного пакету програм система автоматичного формування статистичної звітності по всій банківській структурі та ряд інших запроваджень. Таким чином на Україні сформувалась на рівні кращих світових досягнень банківська інформаційна система. Її структура по вертикалі включає три рівня, два верхні з яких, перший та другий, є інформаційна система НБУ, адекватна адміністративно-територіальному розподілу України, а до нижнього третього рівня відносяться інформаційні системи комерційних банків, в яких спеціалістами Національного банку для інформаційного зв’язку з верхніми рівнями встановлюється спеціалізоване автоматизоване робоче місце – АРМ НБУ. Структурна схема інформаційної системи НБУ показана на рисунку 7.1.

На першому та другому рівнях інформаційної системи НБУ створені локальні системи оброблення і передачі інформації. Другий рівень – Територіальне управління Національного банку України (ТУ НБУ) – це установи НБУ, які уповноважені виконувати в межах певного регіону визначені нормативними документами функції від імені головної установи НБУ. В ТУ НБУ створені розрахункові палати (за виключенням ТУ НБУ в м. Києві і по Київській області) – центри збору і обробки інформації, в яких встановлено АРМ-2, розгорнутий пакет програм ОДБ, засобами якого ведеться облік руху коштів на кореспондентських рахунках комерційних банків, що є учасниками СЕП. На самому верхньому – державному рівні ієрархії НБУ функціонує дві локальні системи оброблення даних:

1.Центральна розрахункова палата, в якій встановлений АРМ-1 та використовується пакет програм ОДБ для забезпечення обліку міжрегіональних розрахунків.

2.Система оброблення даних в головному офісі НБУ, в яку інформація попадає з низових структур в основному через ЦРП. Між ЦРП і головним офісом НБУ інформація передається засобами восокошвидкісного радіорелейного каналу зв’язку в порядку обміну інформацією між двома поштовими серверами.

Структура інформаційної системи НБУ по вертикалі на першому і другому рівнях є ідентичною. Вона включає сукупність забезпечуючих і функціональних підсистем. Перелік забезпечуючих підсистем є в основному типовим, але крім типових в інформаційній системі НБУ є і такі підсистеми як підсистема засобів комунікацій, підсистема забезпечення безпеки інформації, підсистема інформаційного забезпечення керівного складу НБУ з умовною назвою АРМ-0 та інші. Щодо складу функціональних підсистем, як комплексів однорідних автоматизованих функцій чи задач, то вони виділяться у відповідності з організаційною структурою НБУ. До таких функціональних підсистем відносяться підсистеми: готівково-грошового обігу, платіжних систем, монетарної політики, валютного регулювання, банківського нагляду, економічного аналізу, фінансово-господарської діяльності, управління персоналом, внутрігосподарського обліку тощо. Перелік функціональних задач, технологічних процесів збору і оброблення даних в межах наведених підсистем викладені у відповідному параграфі даного розділу.

Загальна концепція розвитку технології збору і оброблення даних в інформаційній системі НБУ зводиться до розвитку існуючої системи, ставиться завдання розширити можливості оброблення платежів у режимі on-line і забезпечити систему відповідними засобами архівування. Це стане можливим у результаті поступового осучаснення технічної бази СЕП, удосконалення існуючих програмних засобів, розробки та запровадження нових компонентів програмного забезпечення за допомогою мов програмування четвертого покоління та інших сучасних засобів та технологій.

Постає також питання про створення інтерфейсів між СЕП і системою масових платежів населення за товари і послуги за допомогою електронних розрахункових карток та електронною системою обігу державних цінних паперів, які розробляються.

У зв’язку з переходом національної статистики України на міжнародні стандарти і розробкою нової концепції побудови грошово-банківської статистики та статистики платіжного балансу виникає потреба у створенні на основі банківського бухгалтерського обліку нової системи статистичних показників, розробка яких базується на досвіді країн з розвинутою економікою.

Для вирішення цього завдання департамент інформатизації НБУ в співпраці з іншими підрозділами розгорнув роботу щодо створення єдиного комплексу технічних і програмних засобів інформаційної системи центрального апарату НБУ, яка б забезпечувала накопичення, підтримку в актуальному стані і багатоцільове комплексне використання даних, що містять статистичну інформацію про фінансово-економічні показники банківських установ України.

Підвищенню стабільності фінансової системи також сприятиме створення інформаційної системи контролю за кредитоспроможністю комерційних банків. Така інформація може використовуватись для контролю економічних нормативів діяльності комерційних банків, ведення аналітичного електронного досьє кожного комерційного банку та для аналізу стану банківської системи в цілому.

НБУ співпрацює також з Державною податковою інспекцією та Казначейством України з метою створення єдиного механізму контролю руху державних коштів та коштів на рахунках юридичних осіб, їхніх прибутків і видатків. Наявність відповідних баз даних дозволить посилити контроль та спростити автоматизований облік із боку зазначених державних служб. З цією метою в НБУ ведуться роботи з розбудови сховищ даних та аналітичної системи.

Сховище даних та аналітична система (СДАС) створюються в Національному банку з метою інтеграції різної інформації, що існує в системі НБУ та постійно надходить до неї, а також надання фахівцям ефективних засобів для її аналізу та прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

СДАС забезпечуватиме: належне формування економічних показників, аналіз фінансового стану суб’єктів банківської системи, аналіз та моніторинг ризиків, моделювання, фінансові потоки, надання керівникам відповідних підрозділів Національного банку достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.

Висока продуктивність СДАС буде забезпечена за рахунок оптимізації моделі даних. Аналітики матимуть доступ до метаданих (репозитарію), набору інструментальних засобів управління СДАС і практично необмеженої кількості оперативних та зовнішніх джерел даних. Особливо важливим є те, що СДАС дасть змогу кінцевим користувачам отримувати складні аналітичні звіти і аналізувати інформацію без залучення спеціалістів з інформаційних технологій. Таким чином, процес отримання звітів спроститься, стане можливим оперативний та ефективний аналіз наявної інформації. Подальшими стратегічними напрямами розвитку СДАС є створення методик прогнозування тенденцій зміни економічних показників як Національного банку, так і банківської системи України в цілому.