Структура. 7 білків. P1, P2, P3 названі по першій букві слова «полімераза»

7 білків. P1, P2, P3 названі по першій букві слова «полімераза». P1- РНК-полімераза, P3 має властивості ендонуклеази. P1, P3 – основні властивості, P2 – кислі. Входять до складу нуклеокапсиду і утворюють комплекс зв’язаний з геномом.

Гемаглютинін- один з найбільших білків у віріоні, на його частку припадає 25-35% білків. Він відповідає за прикріплення вірусної частки до клітини хазяїна й бере участь у початковій стадії інфекції. Саме проти ГА спрямовані антитіла, що нейтралізують інфекційність вірусу грипу. Через важливу роль ГА в розвитку інфекції, структура цього білка привернула увагу багатьох дослідників, і до дійсного часу в структурному відношенні він найбільш вивчений.

Нейрамінідаза- інший поверхневий антиген вірусу грипу. Цей фермент у складі вірусу грипу відомий з 1942 р., однак функціональна роль його в репродукції вірусу дотепер повною мірою не з'ясована. Передбачається, що головна функція нейрамінідази - запобігання агрегації вірусних часток на поверхні клітин. Також відомо, що нейрамінідаза відіграє важливу роль в імунології і патогенезі захворювання.

Нуклеопротеїд – основний внутрішній білок віруса, що формуе субодиниці капсиду. Він звязан з геномом протягом всього періоду репродукції вірусу, але не перешкоджає експресії генома. Є типоспецифічним антигеном.

Матриксний білок – низькомолекулярний білок у складі віріона, локалізований на внутрішній поверхні ліпопротеїдної мембрани вірусу. Так само як і НП є типоспецифічним антигеном.

Білки NS1 і NS2 – неструктурні вісусні білки, кодуются однією восьмою всього генома, мають унікальні послідовності амінокислот завдяки трансляції зі зсувом рамки.

Ліпіди знаходятся в оболонці віріону (18-37%). Це модифіковані ліпіди клітини, вилучені з її плазматичної мембрани.

Вуглеводи знаходятся у складі глікопротеїдів.