Шкірнонаривні бойові отруйні речовини

До шкірнонаривних БОР належать іприт (HD), люїзит (L), який може зас-тосуватись як компонент тактичних сумішей. Для забруднення водних дже-рел можуть бути застосовані так звані азотисті іприти (HN-1, HN-2, HN-3).

Іприт (HD) — безколірна масляниста рідина, важча від води, погано розчиняється у воді й добре в органічних розчинниках, паливі та мастильних матеріалах, а також в інших БОР. Організм людини уражають пари, аерозолі й краплі через органи дихання, шкіру, слизові оболонки і шлунково-кишковий канал. БОР має прихований період і кумулятивний ефект. Через 2...6 год після потрапляння на шкіру з’являється почервоніння, а потім утворюються пухирі й виразки залежно від ступеня ураження. Концентрація парів іприту 0,1 г/м уражає очі з втратою зору. Симптоми ураження очей: почервоніння, припухлість, світлобоязнь, відчуття піску в очах, різка болючість, сильна сльозотеча. Резорбуючись зі шкіри, іприт розподіляється кров’ю по всіх органах, концентруючись переважно в легенях, печінці й частково в центральній нервовій системі. Іприт у паро- і туманоподібному стані впливає на органи дихання. Через 4-6 год з’являються пригнічення, кашель, ознаки риніту. Через 3-4 доби починається гнійне запалення слизової оболонки дихальних шляхів і пневмонія. При легких ураженнях через 9-10 діб настає одужання, при важких — через 6-8 діб — смерть. Дегазацію іприту на шкірі проводять промиванням 15 % водно-спиртовим розчином хлораміну Б, він руйнує іприт не тільки на шкірі, а й частково той, що уже проник у неї. Можна обмивати лужними і мильними розчинами. Уражені очі промивають 0,25 % водним розчином хлораміну або 2 % розчином двовуглекислого натрію чи борної кислоти. Слизову оболонку рота і носа промивають 0,5 % розчином хлораміну або 2-3 % розчином двовуглекислої соди.