Хімічно небезпечні об’єкти

Небезпечні хімічні речовини (НХР) — це токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей.

Хімічна небезпека в Україні пов'язана із наявністю об'єктів, що використо-вують НХР, із забрудненням довкілля та утворенням відходів. У промисловому комплексі України функціонує понад 1 тис. об'єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності понад 220 тис. т НХР, у тому числі: близько 4 тис. т хлору, понад 117 тис. т аміаку та понад 99 тис. т інших НХР.

Хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного поход-ження, які виготовляють в Україні чи отримують з-за кордону для використан-ня у господарстві та побуті, що негативно впливають на життя та здоров'я лю-дей, тварин і рослин, обов'язково вносяться до державного реєстру потенційно НХР і біологічних препаратів. За Міжнародним реєстром, у світі використо-вується в сільському господарстві, промисловості та побуті понад 6 млн. ток-сичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, у тому числі понад 500 речовин, які належать до групи НХР, токсичних для людей.

Хімічно небезпечні об’єкти (ХНО) — це об’єкти господарювання, на яких знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пере-суваються), завантажуються або розвантажуються, розміщуються або складу-ються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одна або декілька НХР. До ХНО не належать залізниці.

До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) належать:

1. підприємства хімічної галузі промисловості, а також окремі установки та агрегати, які виробляють або використовують НХР (в тому числі підприєм-ства з виробництва добрив і пластичних мас);

2. заводи (або їхні комплекси) з переробки нафтопродуктів;

3. підприємства інших галузей промисловості, які використовують НХР;

4. підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції й очисні споруди, що використовують хлор або аміак (в тому числі молокозаводи, м’ясокомбінати);

5. залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних вироб-ництв, термінали та склади на кінцевих пунктах переміщення НХР;

6. транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові та морські танкери, що перевозять хімічно небезпечні продукти;

7. склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезинфекції, дезактивації і дератизації сховищ для зерна та продуктів його переробки;

8. склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

За ступенем хімічної небезпеки ХНО в Україні розподілені на:

1) І ступеня хімічної небезпеки — 76 об’єктів (у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає понад 3,0 тис. осіб);

2) ІІ ступеня хімічної небезпеки — 150 об’єктів (від 0,3 до 3,0 тис. осіб);

3) ІІІ ступеня хімічної небезпеки — 186 об’єктів (від 0,1 до 0,3 тис. осіб);

3) ІV ступеня хімічної небезпеки — 592 об’єкти (менше 0,1 тис. осіб).

Аварія з викидом (розливом) небезпечних хімічних речовин — це аварія на ХНО, що супроводжується викидом (розливом) НХР, яка може призвести до загибелі чи хімічного ураження людей. При аваріях або зруйнуванні ХНО можуть виникати масові ураження людей, тварин, сільськогосподарських та лісогосподарських рослин і насаджень НХР.

Масштаби і тривалість зараження НХР при аварії на ХНО обумовлені:

1) фізико-хімічними властивостями НХР;

2) кількістю НХР, викинутих на місцевість, в атмосферу, у воду;

3) метеорологічними умовами;

4) оперативністю оповіщення і вживання заходів;

5) підготовленістю обслуговуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу НХР;

6) характеристиками об'єктів зараження: а) для повітря — наявністю і характе-ром рослинного покриву, місцями можливого застою повітря; б) для води — площею поверхні, глибиною, швидкістю течії, наявністю ґрунтових вод, характеристикою прибережних ґрунтів; в) для населення — ступенем захи-щеності від ураження НХР, характером діяльності; г) для матеріальних об’єк-тів — характеристикою матеріалів, які потрапили під зараження, у тому числі пористістю, наявністю і складом лакофарбових покриттів.

Тривалість хімічного зараження приземного шару повітря парами і тонкодисперсними аерозолями НХР, при їх відсутності на місцевості в рідкому чи твердому стані, може коливатися від кількох десятків хвилин до декількох діб. Тривалість зараження місцевості, техніки й інших матеріальних об’єктів НХР у грубодисперсному аерозольному, краплинному, рідкому станах може виявитися в межах від декількох годин до декількох місяців.

Ураження людей і тварин відбувається внаслідок вдихання зараженого повітря (інгаляційно), контакту із зараженими поверхнями (контактно-резорб-тивно), через шлунково-кишковий тракт (перорально) у результаті вживання заражених продуктів харчування і води.

Дії у випадку загрози виникнення аварії з викидом НХР:

ü сирени і переривчасті гудки підприємств — це сигнал "Увага всім". Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно слухайте інформацію про НС та порядок дій;

ü при оголошенні небезпечної обстановки уникайте паніки;

ü повістіть сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;

ü виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте;

ü підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби, санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук);

ü дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуа-ції та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте в герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідно-сті, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби;

ü перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопоста-чання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Дії у випадку раптового виникнення аварії з викидом НХР:

Ø уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або інших засо-бах оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте наступні заходи:

Ø вдягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри;

Ø якомога швидше залиште зону хімічного забруднення;

Ø якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтеся у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Не допускайте можливості проникнення НХР у приміщення: щільно зачиніть вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в ра-мах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах, очікуйте наступних повідомлень;

Ø знайте, що вражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості. Тому, якщо немає можливості залишити небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки;

Ø швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;

Ø повідомте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інва-лідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;

Ø залишаючи приміщення, вимкніть джерела електро-, водо- і газопоста-чання, візьміть підготовлені речі, вдягніть засоби захисту;

Ø виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру, та обходьте тунелі, яри, лощини — в низинах може бути висока концентрація НХР;

Ø при підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу;

Ø вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості, прийміть душ;

Ø з прибуттям на нове місце перебування дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Надання першої допомоги при ураженні НХР. В першу чергу необхідно негайно захистити органи дихання від подальшої дії НХР. Вдягніть на потерпі-лого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2 % розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком — водою або 5 % розчином лимонної кислоти. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло. При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2 % розчином питної соди або водою. При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30 % альбуциду, в ніс — оливкову олію. При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.