Радіаційно небезпечні об’єкти

В Україні на сьогодні працює близько 10 тис. підприємств, установ та ор-ганізацій, що використовують у своїй діяльності радіаційно-небезпечні техно-логії та джерела іонізуючих випромінювань (ДІВ). У лікувально-профілактич-них закладах України експлуатується велика кількість велика кількість рентге-нівського та радіологічного обладнання, більше 80% якого вичерпало свій тех-ніко-експлуатаційний ресурс. Майже 75 % території України зазнало радіоакти-вного забруднення радіонуклідами цезій-137 (¹³⁷Cs), стронцій-90 (⁹⁰Sr) та йоду-131 (¹³¹І), яке більш ніж у тричі перевищувало доаварійні рівні, за рахунок ава-рії на Чорнобильській АЕС. Утворилися величезні обсяги радіоактивних від-ходів (РАВ), які суттєво перевищують обсяги РАВ, що накопичено внаслідок здійснення інших видів діяльності, пов'язаних з використанням ядерної енергії, ДІВ та радіаційних технологій. Сховища радіоактивних відходів при уранових рудниках переповнені.

Радіаційно небезпечний об’єкт (РНО) — це такий об’єкт, на якому виго-товляються, використовуються, переробляються, зберігаються або транспорту-ються небезпечні радіоактивні речовини.

До основних РНО об’єктів на території України відносяться:

1. 4 атомні електростанції (АЕС) — Хмельницька, Рівненська, Запорізька та Южно-Українська з 15 енергетичними ядерними реакторами. На майданчику Запорізької АЕС експлуатуються шість енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1000, на майданчику Южно-Української АЕС — три енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1000 (проект В-302 — енергоблок № 1, В-338 — енергоблок № 2 та В-320 — енергоблок № 3). Чотири блоки функціонують на майданчику Рівненської АЕС, з них два блоки з реакторами типу ВВЕР-440 та два з реакторами типу ВВЕР-1000. На майданчику Хмельницької АЕС експлуатуються два енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1000 уніфікова-ного проекту В-320;

2. підприємства з видобутку і переробки уранових руд Державного підпри-ємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ДП "СхідГЗК"), які розташовані у Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Основна сировинна база атомної енергетики України знаходиться в Кіровоградській області — це шахти "Інгульська", "Смолінська" і "Новокостянтинівська". Переробка уранової сировини для отримання закису-окису урану ведеться на Гідрометалургійному заводі ДП "СхідГЗК", що розташований у промзоні міста Жовті Води Дніпропетровської області;

3. підприємства з виготовлення ядерного палива;

4. підприємства з переробки ядерного палива та поховань радіоактивних відходів.Спеціалізованими підприємствами з поховання та переробки РАВ, що входять до складу ДК "УкрДО "Радон", є п'ять державних міжобласних спеціалізованих комбінатів (ДМСК) та один державний спеціалізований комбінат (ДСК): Дніпропетровський, Київський, Львівський, Одеський, Харківський ДМСК та Донецькиий ДСК. Спеціалізовані комбінати розташо-вані в різних містах України і працюють за регіональним принципом. Вони

виконують спеціалізовану діяльність з поводженням з РАВ щодо приймання та зберігання низько- і середньоактивних твердих РАВ та РАВ у вигляді від-працьованих ДІВ, перевезення РАВ та ліквідацію радіаційних аварій. У 2011 році, відповідно до Стратегії поводження з РАВ на Україні, наказом МНС створено ДСП "Централізоване підприємство з поводження з радіоактивни-ми відходами", яке визначене головним підприємством ДК "УкрДО "Радон" та єдиною національною експлуатуючою організацією з поводження з РАВ на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення;

5. науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реак-торами (2 науково-дослідних реактори в м. Києві і м. Севастополі).

Основними виробниками РАВ в Україні і місцями їх концентрації на сьогодні є:

1) АЕС (накопичено близько 80 тис. м³ РАВ);

2) уранодобувна і переробна промисловість (понад 70 млн. м³ РАВ);

3) медичні, наукові, промислові та інші підприємства і організації. Збирання, транспортування, переробку і тимчасове зберігання РАВ та ДІВ від цих підприємств і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості здійснює ДК "УкрДО "Радон" (накопичено близько 6 тис. м³ РАВ);

4) зона відчуження Чорнобильської АЕС (понад 1,1 млрд. м³ РАВ).

У період нормального функціонування РНО з метою профілактики і контролю виділяють дві основні зони безпеки:

1) Санітарно-захисна зона РНО — територія навколо об'єкту, на якій рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації об'єкту може перевищувати межу дози;

2) Зона спостереження — територія, де можливий вплив радіоактивних скидань і викидів РНО і де опромінення проживаючого населення може досягти встановленої межі дози.

Аварія з викидом радіоактивних речовин— аварія на РНО, яка спри-чинила викид (вихід, розлив) радіоактивних речовин (радіонуклідів) за межі встановлених захисних бар’єрів і (чи) потужність дози іонізуючого випро-мінювання перевищує встановлені норми і загрожує довкіллю.

На всіх типах РНО можливі аварії, які становлять загрозу для людей і навко-лишнього середовища. Радіаційні аварії — це аварії з викидом (виходом, роз-ливом) радіоактивних речовин (РР) (радіонуклідів) або іонізуючих випроміню-вань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації РНО, у кіль-костях більше встановленої межі їх безпечної експлуатації. Причинами аварій можуть бути: дія непереборної сили, халатність персоналу, злочинні наміри.

За ступенем забруднення середовища радіаційні аварії поділяються на:

— аварії, при яких відсутні радіоактивні забруднення виробничих приміщень, території та навколишнього середовища об'єкта;

— аварії, при яких відбуваються радіоактивні забруднення середовища вироб-ничої діяльності і проживання людей.

За причинами виникнення радіаційні аварії поділяються на два види:

— коли вихід радіонуклідів у навколишнє середовище відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та руйнування РНО;

— коли аварія відбувається внаслідок ядерного вибуху.

Наслідки аварій і руйнування об’єктів із ядерними компонентами характе-ризуються, насамперед, масштабами радіоактивного забруднення навколиш-нього середовища і опромінення населення.

За масштабами радіаційні аварії поділяються на:

1) промислові, до яких належать такі аварії, наслідки яких не поширюються за межі приміщень і території об'єкта, а аварійне опромінення може отримати лише персонал;

2) комунальні— радіаційні аварії, наслідки при яких не обмежуються примі-щеннями і територіями об'єкта, а поширюються на навколишні території. Вони в свою чергу поділяються на:

а) локальні,якщо в зоні аварії проживає до 10 тис. осіб;

б) регіональні— із зоною від декількох населених пунктів, адміністратив-них районів до декількох областей з населенням більше 10 тис. осіб;

в) глобальні— комунальні радіаційні аварії, які поширюються на значну або всю територію країни. До глобальних аварій належать транскордон-ні, з поширенням наслідків аварії за межі державних кордонів.

У розвитку комунальних радіаційних аварій виділяють три часових фази: ранню, середню — фазу стабілізації, і пізню — фазу відновлення.

Дії населення у випадку загрози виникнення радіаційної аварії:

ü Запам’ятайте! Сирени та переривчасті гудки підприємств та транспорт-них засобів — це сигнал "Увага всім". Негайно ввімкніть радіоприймач або телевізор. Уважно слухайте інформацію про НС та інструкції про поря-док дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами;

ü при оголошенні небезпечної обстановки не поспішайте! Зберігайте спо-кій. Часу для ретельного виконання заходів захисту у вас достатньо;

ü повідомте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;

ü проведіть заходи щодо зменшення проникнення радіоактивних речовин в квартиру (будинок): щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте;

ü підготуйте запас питної води: наберіть воду у ємності, що закриваються, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (наприклад, мильний розчин для обробки рук), перекрийте крани;

ü підготуйтеся до можливої евакуації: підготуйте документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, необхідні ліки (обов’язково йодо-препарати), мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Речі упакуйте та складіть у найбільш захищеному від проник-нення зовнішнього забруднення приміщенні;

ü від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ;

ü дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самовряду-вання про місце збору мешканців для евакуації.

Дії населення під час раптової радіаційної аварії:

Ø зберігайте спокій, уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або інших засобах оповіщення) про радіаційну небезпеку виконайте нас-тупні заходи:

Ø негайно сховайтеся в житлових будинках;

Ø слухайте повідомлення органів ЦЗ;

Ø уточніть час початку евакуації;

Ø повідомте сусідів про початок евакуації;

Ø проведіть заходи щодо зменшення проникнення радіоактивних речовин в квартиру (будинок);

Ø підготуйте запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки;

Ø проведіть йодну профілактику. Таблетку йодистого калію вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г за один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г за один прийом; або водно-спиртовий розчин йоду вживати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші, дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб;

Ø підготуйтеся до евакуації: зберіть документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, білизну, одяг, запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Речі упакуйте та зберігайте у найбільш захищеному від проникнення зовнішнього забруднення приміщенні;

Ø надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підля-гають евакуації в першу чергу;

Ø по можливості негайно покиньте зону радіоактивного забруднення;

Ø перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачан-ня, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи;

Ø з прибуттям на нове місце перебування проведіть дезактивацію засобів за-хисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладна-ному санітарно-обмивочному пункті або ж самостійно;

Ø дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самовряду-вання адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпі-лому населенню;

Ø використовуйте для харчування лише консервоване молоко та продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах;

Ø не вживайте овочі, які росли на забрудненому радіоактивними речови-нами ґрунті;

Ø не пийте воду з відкритих джерел та з мереж водопостачання після офіцій-ного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте плівкою або кришками;

Ø уникайте тривалого перебування на забрудненій території, особливо на пилових дорогах та на траві, не ходіть до лісу, не збирайте у лісі ягід, грибів та квітів, не купайтеся у водоймах;

Ø у приміщеннях, що призначені для перебування людей, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;

Ø зніміть взуття перед входом у приміщення, вимийте його водою або вит-ріть вологою ганчіркою, верхній одяг витрусіть та почистіть вологою щіткою;

Ø у разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості обов’язково використовуйте засоби захисту (особливо під час вітру): захистіть органи дихання, шкіру та волосся. Засоби індивідуаль-ного захисту можна не використовувати в приміщеннях, в тиху погоду без вітру та після дощу;

Ø по можливості користуйтеся індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри промислового виробництва: для захисту органів дихання — фільтруючим або ізолюючим протигазом, респіратором типу Р-2, У-2К, ватно-марлевою пов'язкою, протипиловою маскою ПТМ-1 з тканини, в крайньому випадку — зволоженою марлевою пов'язкою, носовою хустин-кою, рушником або будь-якою частиною одягу; для захисту шкіри — спе-ціальним захисним одягом типу ЗЗК, Л-1, в крайньому випадку — плащем з каптуром, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.