Якість поверхні деталей.

В техніці під поверхнею деталі розуміють зовнішній шар, який по будові і іншим фізичним властивостям відрізняється від внутрішньої частини. Якість поверхні визначається геометрією поверхні як межею тіла і физико-хімічними властивостями, обумовленими процесом її утворення при обробці деталі.

Якість поверхні деталей машин впливає на такі їх службові властивості, як опір утомленості, зносо-, корозіє-, і эрозійну стійкість.

Всяке реальне тіло має відхилення від ідеальної геометричної форми, іменовані погрішностями. Погрішності підрозділяють на три категорії: макрогеометричні відхилення, хвилястість поверхні і шерехатість поверхні.

Макрогеометричними називають відхилення від ідеальної геометричної форми. Наприклад, круговий циліндр може мати: овальність, ограновування, бочкоподібність, конусность, криволінійність осі. У плоских поверхонь можливі опуклість, угнутість і т.п. Виникнення таких погрішностей відбувається в основному через неточності верстата, на якому здійснюється обробка деталі.

Під хвилястістю поверхні розуміють сукупність, більш менш повторюючихся піднесень і западин з кроком хвилі, значно перевищуючим її висоту.

Хвилястість у напрямі головного руху при різанні називають подовжніми, а в перпендикулярному напрямі – поперечній. Від шерехатості хвилястість поверхні відрізняється значно великим кроком: нерідко буває, що висота хвилі при чистовому точінні доходить до 15 мкм при кроці до 14 мм.

l – крок хвилі; H_В – висота хвилі.

Мал. 1.1 – Схема хвилястості поверхні

Реальна поверхня не є гладкою, вона має нерівності: виступи і западини з відносно малою відстанню між ними. Ці нерівності, створюючі в сокупності рельєф поверхні, називають шерехатістю або мікронерівністю. Шерехатість є слідством наявності щербин на кромці різця металоріжучого інструменту. Також як і хвилястість, вона може бути подовжньою і поперечною. Шерехатість – розмірна характеристика.

Реальна поверхня не є гладкою, вона має нерівності: виступи і западини з відносно малою відстанню між ними. Ці нерівності, створюючі в сокупності рельєф поверхні, називають шерехатістю або мікронерівністю. Шерехатість є слідством наявності щербин на кромці різця металоріжучого інструменту. Також як і хвилястість, вона може бути подовжньою і поперечною. Шерехатість – розмірна характеристика.

ДСТУ передбачає шість параметрів, характеризуючих шерехатість поверхні: три висотних – R_a, R_z і R_max, два крокових – S і S_m і відносна опорна довжина профілю t_p. Всі ці характеристики можна визначити, маючи профілограму поверхні, яка є поперечним перетином поверхні. Одна з таких профілограм представлена на малюнку 1.2.