СИМЕТРИЧНИЙ ВІБРАТОР

Під розселенням розуміють розміщення населення на території й форми його територіальної організації у вигляді системи населених місць із їхніми взаємовідносинами. Розселення виражає як процес розподілу й перерозподілу населення на території, так і наслідок цього процесу у вигляді існуючої на даний час територіальної мережі поселень.

Первинний елемент розселення й форма територіальної організації населення в архітектурі, містобудуванні та землевпорядкуванні називається населеним місцем, в економіці й соціології – населеним пунктом, у географії населення – поселенням. Під населеним пунктом розуміється концентрація в певному місці людей, житлових будинків, виробничих споруд, об'єктів сфери обслуговування й територія з антропогенними природними ландшафтами.

Протягом усього історичного розвитку людства форми розселення неперервно змінювалися, що зумовлювалося потребою захисту від ворогів, зміною форм і систем суспільного виробництва, науково-технічним прогресом тощо. Розглядаючи всю існуючу різноманітність розселення, можна виділити такі головні й найпоширеніші його форми:

- дисперсне (розсіяне) сільське розселення окремими подвір’ями-садибами, яке безпосередньо наближає людей до місць прикладання праці, – земельні ділянки, ліси, мисливські угіддя тощо;

- дисперсно-групове сільське розселення. Воно є переважною формою сільського розселення в більшості країн світу;

- міста як найважливіша форма розселення міського населення;

- промислові поселення, які не досягли рівня міст (порівняно малі центри виробництва). Найуніверсальнішим, поширеним практично в усіх країнах видом таких поселень є зосередження гірничо-промислового населення;

- поселення службового характеру (поза містами, в сільській місцевості);

- розселення кочових народів, коли постійних населених пунктів зазвичай немає.

Зазначені форми розселення в дійсності утворюють численні мішані та перехідні модифікації, характерні для певних зон або районів. З розвитком продуктивних сил форми розселення змінюються, пристосовуються до нових умов і вимог життя.

СИМЕТРИЧНИЙ ВІБРАТОР

Симетричний електричний вібратор широко використовується як самостійна антена і як елемент складних антенних систем. Під симетричним вібратором розуміють антену, що складається із двох провідників або, як говорять, двох плечей рівної довжини, розташованих на одній осі й харчуються в середині, причому в симетричних щодо середини крапках струми повинні бути рівні по величині й однакові по напрямку. Рівність струмів забезпечується симетрируючим пристроєм.

Рисунок 1- Симетричний вібратор

Симетрируючій пристрій являє собою чотириполюсник з однією парою несиметричних (коаксіальний вхід) і однією парою симетричних клем. На симетричних клемах напруги стосовно екрана ( у тому числі й стосовно екрана коаксіального кабелю - його зовнішній оболонці) рівні по величині й обратны за знаком (противофазны).

Симетричний вібратор часто використовується в якості облучателей дзеркальних антен, елементів антенних ґрат, збудників директорных антен.

Діаграма напівхвильового вібратора близька до діаграми елементарного вібратора, тобто в площині, що проходить через вісь вібратора, являє собою фігуру, що складається із двох окружностей. У площині, перпендикулярній осі антени, симетричний вібратор спрямованими властивостями не володіє, і отже, діаграма спрямованості являє собою окружність.

Рисунок 2 - Симетричний вібратор

У діапазоні декаметрових і метрових хвиль вібратор вживається за допомогою двухпроводной симетричної лінії (рисунок 2). При нормальному режимі роботи струми в різних проводах лінії рівні по величині й протилежні по фазі (це так звана протифазна хвиля). Струми в обох плечах вібратора будуть рівні по величині й будуть мати один напрямок. При збільшенні частоти починає позначатися випромінювання енергії самою лінією (антенний ефект). Це приводить до додаткових втрат енергії й перекручуванню діаграми спрямованості. Тому на метрових, дециметрових хвилях для вживання антен застосовуються головним чином коаксіальні лінії. При безпосереднім приєднанні коаксіального кабелю до симетричного вібратора (рисунок 3) струм, що текет по внутрішній поверхні екрана, у крапці приєднання плеча вібратора розгалужується на два струми: який тече по лівому плечу вібратора, і по зовнішній поверхні оболонки кабелю.

Зовнішня оболонка кабелю й поверхня Землі (об'єкт, на якому розташована антена) утворять лінію, порушувану в місці підключення до кабелю антени. Струм, що текет по центральному провіднику кабелю, повністю переходить у праве плече. Оскільки те . Таким чином, плечі вібратора збуджуються неоднаковими по амплітуді й фазі струмами (рисунок 4), що спотворює діаграму спрямованості.

Рисунок 4 - Розподіл струмів уздовж плечей вібратора, що вживається коаксіальною лінією

Крім того, наявність струму приводить до втрат у зовнішній оболонці кабелю й створенню випромінювання, поляризованого перпендикулярно випромінюванню вібратора. Це так званий антенний ефект фідера. У зв'язку із цим приєднання коаксіального кабелю до симетричного вібратора повинне здійснюватися тільки за допомогою спеціальних симетрируючих пристроїв.

Антена типу "напівхвильовий вібратор Пистолькорса"

Антена володіє трохи більше широкою смугою пропущення, чим розрізний вібратор і відрізняється трохи поліпшеною перешкодозахищеністю. Розміри вибираються так само, як і для розрізного вібратора.

Для підключення антени до фідера використовується пристрій, що погодить, " U-Коліно" (рисунок 7).