Задача 3

Визначити за допомогою “сонячної карти” Б.А. Дунаєва тривалість інсоляції приміщення в точці П житлового будинку № 2 з товщиною зовнішніх стін b = 510 мм, висотою віконного отвору h_б = 1500 мм, шириною віконного отвору l = 2100 мм. Відстань від мостіння до підвіконня – 2 м, висота оточуючої забудови: 5 пов. – 16,6 м, 9 пов. – 28,6 м. Забудова запроектована на географічній широті Ш = 50⁰.

Побудова інсоляційного графіка або „сонячної карти” Дунаєва виконується за даними нижченаведеної таблиці.

Час дня	Часовий кут ходу Сонця, wt	Зимове сонцестояння, Сх = – 23,40	Весняно-осіннє рівнодення, Сх = 00	Літнє сонцестояння Сх = + 23,40
азимут Сонця А	висота Сонця, h	азимут Сонця А	висота Сонця, h	азимут Сонця А	висота Сонця, h
12.00	0		16.6		40.0		63.4
11.00-13.00	15	14.3	15.4	19	38.0	29.2	60.9
10.00-14.00	30	27.9	11.9	37	33.8	52.4	54.6
9.00-15.00	45	40.8	6.5	52.5	27.0	69.6	46.2
8.00-16.00-	60	52.6	– 0.53	66.0	18.7	83.4	36.8
7.00-17.00	75	—	—	78.4	9.6	94.7	27.2
6.00-18.00	90	—	—	90		105.6	17.7
5.00-19.00	105	—	—	—	—	116.3	8.7
4.00-20.00	120	—	—	—	—	127.4	0.53

Азимут Сонця і висоту Сонця до цієї таблиці обчислено за формулами 3.24, 3.25 при схиленні Сонця С_х = –23,4⁰ на 22.12, С_х = 0⁰ на 22.03, 22.09, С_х = +23,4⁰ на 22.06. Ці відомості звичайно можливо одержати, використовуючи готові табличні дані про координати Сонця, які опубліковані в деяких астрономічних і кліматологічних джерелах.

Побудований графік накладаємо на схему плану забудови, орієнтуючи його за напрямком "північ–південь" й орієнтуючи центральну точку графіка на точку П на самому будинку № 3, як це показано на рисунку 6.

Для вікна конкретної орієнтації і розмірів обчислюємо:

а) кут затінення вікна

;

б) профільний кут вікна

;

в) фіктивний кут затінення вікна

.

Визначаємо розрахункове значення за співвідношенням

.

Рис. 6. Вирішення інсоляційної задачі з використанням

інсоляційних графіків Б.А.Дунаєва:

№ 1, 2, 3 – номери будинків; ..... – кількість поверхів; 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 – номери точок на будинках, для яких виконано визначення кута затінення точки будинком, із даним його розміщенням і висотою

Розрахункове значення затінення вікна відкладаємо із точки П на схемі плану забудови (рис. 6). Далі в межах відкритого сектора вікна В_с на оточуючій забудові на рівні звису карниза будинків позначаємо точки, в профілі яких необхідно знайти кути затінення точки П даним будинком, який віддалений від точки П на відстань L, м:

,

де В₁ – висота затінюючого будинку, В₂ – висота розміщення точки П на підвіконні над поверхнею землі. В результаті отримуємо:

; ;

; ;

; ;

; .

Відклавши вздовж променів графіка ці кути і з’єднуючи одержані точки, виявляємо епюру затінення вікна окремими будинками. Коли епюра накриває графік ходу Сонця в той або інший період доби, це означає, що точка П на підвіконні в даний час повністю затінюється протистоячим будинком.

Користуючись зробленими побудовами графіків ходу Сонця і епюр затінення точки П, з одержаних побудов на рисунку 6 стає можливим скласти таблицю тривалості інсоляції приміщення в точці П.

Таблиці тривалості інсоляції точки П

Точка	Пора року	Час інсоляції	ДБН-360-92* норма
початок	кінець	тривалість
П	22.06	17г.35хв.-12г.37хв.	19г.05хв.-15г.17хв.	1г. 30хв. 2г. 40хв	Не нормується
П	22.03-22.09	12г.55хв.	16г.35хв.	3г. 40хв.	2.5год.
П	22.12	13г.05хв.	14г.30хв.	1г. 25хв.	Інсоляція нормується при h .≥ 100

Висновок: інсоляція в точці П перевищує норму на одну годину 10 хв.