Психологія як наука.

Термін «психологія» має грецьке походження, зокрема «рsусhе» означає «душа», а «logos» - «вчення». Але це – лише історичний аспект народження даного терміну. Психологія же як наука вивчає певні закономірності, взаємозв’язки, що стосуються психіки усіх живих істот та які існують об’єктивно. Тому предметом вивчення наукової психології є сутність, закономірності та механізми функціонування психіки усіх живих істот.

Наука психологія дуже молода, її трохи більш 100 років. Офіційний початок її народження - 1879рік, коли відомий німецький психолог В.Вунтд відкрив у м. Лейпцигу першу лабораторію експериментальної психології. Але емпіричний психологічний досвід людства є дуже великим.

Тому в наукова психологія відрізняє два види психологічного досвіду особистості: життєвий та науковий. Доведено, що життєвий досвід не може бути узагальненим, оскільки він належить конкретній особі та формується на підставі інтуїції. Науковий психологічний досвід спирається на результати спеціальних досліджень, він є узагальненим та може бути розповсюдженим.

Завдання наукової психології:

- визначення нових психологічних закономірностей, пояснення їх суті, пізнання певних психологічних механізмів;

-формування та удосконалення системи наукових психологічних понять;

-озповсюдження наукової інформації з психології серед населення з метою формування психічної культури тощо.

Значний внесок в розвиток сучасної психології надали такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І.М.Сеченов, І.П.Павлов, Л.А.Орбелі, П.К.Анохін, С.П.Боткін, Н.А.Бернштейн, В.М.Бехтерев, А.П.Лурія, інші.

Психологія тісно пов'язана з іншими науками - філософією, медициною, біологією, фізіологією, педагогікою, соціологією, історією тощо (Мал. 1).

Мал.1. Психологія в системі наук, що вивчають проблеми людини.

Наукова психології є перспективною галуззю пізнання. В її межах сформовані різноманітні психологічні наукові школи, зокрема: функціоналізм, біхевіоризм, фрейдизм, гештальтпсихологія, вітчизняна психологія, аналітична психологія, індивідуальна психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, трансперсональна психологія.

Вітчизняна психологія розвивається на підставі певних принципів.

В визначенні основних принципів розвитку вітчизняної психології значна роль належить Б.Г.Ананьєву, П.П.Блонському, Л.С.Виготському, А.В.Запорожцю, Г.С.Костюку, А.Н.Лєонтьєву, А.Р.Лурії, С.Л.Рубінштейну, Б.М.Теплову, Д.Н.Узнадзе.

Принципи наукової психології:

- відображення;

- детермінізм;

- суб’єктивізм;

- єдність теорії з практикою;

- єдність свідомості та діяльності, інші.

Структуру сучасної психології складають наступні елементи: загальна психологія, вікова психологія, історія психології, соціальна психологія, психологія праці, медична психологія, педагогічна, військова, психологія спорту, сім'ї, торгівлі, порівняльна психологія та інші. Кожна галузь наукової психології має свій предмет дослідження (Табл.1).

Таблиця 1