Інші системи крові

У 1930 році за відкриття груп крові К.Ландштейнер отримав Нобелівську премію. Виступаючи на церемонії вручення премії він припустив, що у майбутньому будуть відкриті нові аглютиногени, а кількість груп крові буде зростати доти, поки досягне кількості людей, що живуть на Землі. Це припущення виявилося правильним. Так, навіть у системі АВО виявлено багато варіантів кожного аглютиногену. Аглютиноген А існує в 10 варіантах. Різниця між ними полягає в тому, що А1 є найбільш активним, а інші мають слабкі антигенні властивості. Кров таких людей може бути помилково віднесена до 1-ї групи, що призведе до ускладнень при гемотрансфузії.

Крім системи АВО, найбільш важливими є системи Rh, MNS, P, Лютеран, Келл-Челано, Лютеран, Дафі, Дієго, Кід. Антигени цих систем знаходяться на еритроцитах незалежно від системи АВО і один від одного. Ці системи мають значення тільки при частих переливаннях крові і при вагітності, несумісній за будь-яким з цих антигенів.

Переливання крові (гемотрансфузія)

Майбутньому лікарю необхідно пам'ятати, що гемотрансфузія - це операція трансплантації чужорідної тканини. І найпершим тяжким її ускладненням є імунний конфлікт. Вся відповідальність за наслідки цього процесу покладена на лікаря, який його призначив і має ретельно контролювати всі його етапи.

Етапи переливання крові

1-й етап : визначення групи крові донора і реципієнта в системі АВО і в системі Rh.

2-й етап: проведення індивідуальної проби на сумісність. Її мета - перевірка сумісності за іншими антигенами і антитілами.

Пряма проба - еритроцити донора + плазма реципієнта. Ця проба дозволяє виявити у сироватці реципієнта антитіла до еритроцитів донора.

Зворотна проба - плазма донора + еритроцити реципієнта.

Ця проба дозволяє виявити у крові донора антитіла до еритроцитів реципієнта.

Відсутність аглютинації в обох пробах свідчить про сумісність крові.

3-й етап : проведення біологічної проби.

Її мета - перевірка сумісності білків.

Реципієнту внутрішньовенно капельно переливають 25 мл донорської крові і спостерігають за станом хворого.

Протипоказаннями для переливання крові є біль у попереку, потемніння в очах, підвищення температури тіла.

Якщо кров переливають пацієнту, який втратив свідомість, то спостерігають за тиском, пульсом і зіницями. Тиск має не змінюватися, зіниці знаходитись у звичайному стані. Підвищення тиску на 20 мм рт.ст. є сигналом для припинення переливання.