Функціональна активність людини і взаємозв'язок фізичної та розумової діяльності

Функціональна активність людини. Функціональна активність людини характеризується різними руховими актами: скороченням м'яза серця, пересуванням тіла в просторі, рухом очних яблук, ковтанням, диханням, а також руховим компонентом мови, міміки.

На розвиток функцій м'язів великий вплив мають сили гравітації та інерції, які м'яз змушена постійно долати. Важливу роль відіграють час, протягом якого розгортається м'язове скорочення, і простір, в якому воно. Відбувається.

Передбачається і цілим рядом наукових робіт доводиться, що праця створила людину. Поняття « праця » включає різні його види. Тим часом існують два основних види трудової діяльності людини - фізичну і розумову працю і їх проміжні поєднання.

Фізична праця - це вид діяльності людини, особливості якої визначаються комплексом факторів, що відрізняють один вид діяльності від іншого, пов'язаного з наявністю будь-яких кліматичних, виробничих, фізичних, інформаційних і тому подібних факторів. Виконання фізичної роботи завжди пов'язане з певною вагою праці, яка визначається ступенем залучення в роботу скелетних м'язів і відображає фізіологічно вартість переважно фізичного навантаження. За ступенем важкості розрізняють фізично легка праця, середньої тяжкості, важка і дуже важка. Критеріями оцінки важкості праці служать ергометричні показники (величини зовнішньої роботи, переміщених вантажів тощо) і фізіологічні (рівні енерговитрат, частота серцевих скороченні, інші функціональні зміни).

Розумова праця - це діяльність людини з перетворення сформованої в його свідомості концептуальної моделі дійсності шляхом створення нових понять, суджень, умовиводів, а на їх основі - гіпотез і теорії. Результат розумової праці - наукові і духовні цінності або рішення, які за допомогою керуючих впливів на знаряддя праці використовуються для задоволення суспільних чи особистих потреб. Розумова праця виступає в різних формах, що залежать від виду концептуальної моделі і цілей, які стоять перед людиною (ці умови визначають специфіку розумової праці). До неспецифічних особливостям розумової праці належать прийом і переробка інформації, порівняння отриманої інформації з зберігається в пам'яті людини, її перетворення, визначення проблемної ситуації, шляхів вирішення проблеми і формування мети розумової праці залежно від виду і способів перетворення інформації і вироблення рішення розрізняють репродуктивні і продуктивні (творчі) види розумової праці. У репродуктивних видах праці використовуються заздалегідь відомі перетворення з фіксованими алгоритмами дій (наприклад, рахункові операції), у творчій праці алгоритми або взагалі невідомі або дані у незрозумілому вигляді. Оцінка людиною себе як суб'єкта розумової праці, мотивів діяльності, значущості цілі і самого процесу праці складають емоційну складову розумової праці. Ефективність його визначається рівнем знань і можливістю їх здійснити, здібностями людини, і його вольовими характеристиками. При високій напруженості розумової праці, особливо якщо вона пов'язана з дефіцитом часу, можуть виникати явища розумової блокади (тимчасове гальмування процесу розумової праці), які оберігають функціональні системи центральної нервової системи від роз'єднання.

Взаємозв'язок фізичної і розумової діяльності людини. Одна з найважливіших характеристик особистості - інтелект. Умовою інтелектуальної діяльності та її характеристикою служать розумові здібності, які формуються і розвиваються протягом усього життя. Інтелект проявляється в пізнавальної і творчої діяльності, включає процес придбанням знань, досвід і здатність використовувати їх на практиці.

Інший, не менш важливою стороною особистості є емоційно-вольова сфера, темперамент і характер. Можливість регулювати формування особистості досягається тренуванням, вправами і вихованням. А систематичні заняття фізичними вправами, і тим більше навчально-тренувальні заняття в спорті надають позитивну дію на психічні функції, з дитячого віку формують розумову і емоційну стійкість до напруженої діяльності. Численні дослідження з вивчення параметрів мислення, пам'яті, стійкості уваги, динаміки розумової працездатності в процесі виробничої діяльності у адаптованих (тренованих) до систематичних фізичних навантажень осіб і у неадаптованих (нетренованих) свідчать, що параметри розумової працездатності прямо залежать від рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості. Розумова діяльність буде меншою мірою схильна до впливу несприятливих факторів, якщо цільових перевірок направлено застосовувати засоби і методи фізичної культури (наприклад, фізкультурні паузи, активний відпочинок тощо).

Навчальний день студентів насичений значними розумовими та емоційними навантаженнями. Вимушена робоча поза, коли м'язи, які утримують тулуб в певному стані, довгий час напружені, часті порушення режиму праці та відпочинку, неадекватні фізичні навантаження - все це може служити причиною втоми, яке накопичується і переходить в перевтома. Щоб цього не сталося, необхідно один вид діяльності зміняти іншим. Найбільш ефективна форма відпочинку при розумовій праці - активний відпочинок у вигляді помірного фізичної праці або занять фізичними вправами.

У теорії і методики фізичного виховання розробляються методи спрямованого впливу на окремі м'язові групи і на цілі системи організму. Проблему представляють засоби фізичної культури, які безпосередньо впливали б на збереження активної діяльності головного мозку людини при напруженої розумової роботи.

Заняття фізичними вправами помітно впливають на зміну розумової працездатності і сенсомоторики у студентів першого курсу, меншою мірою у студентів другого і третього курсів. Першокурсники більше стомлюються в процесі навчальних занять в умовах адаптації до вузівського навчання. Тому для них заняття з фізичного виховання - один з найважливіших засобів адаптуватися до умов життя і навчання у вузі. Заняття фізичною культурою більше підвищують розумову працездатність студентів тих факультетів, де переважають теоретичні заняття, і менше - тих, у навчальному плані яких практичні та теоретичні заняття чергуються.

Велике профілактичне значення мають і самостійні заняття студентів фізичними вправами в режимі дня. Щоденна ранкова зарядка, прогулянка або пробіжка на свіжому повітрі сприятливо впливають на організмах, підвищують тонус м'язів, покращують кровообіг і газообмін, а це позитивно впливає на підвищення розумової працездатності студентів. Важливий активний відпочинок в канікули: студенти після відпочинку в спортивно-оздоровчому таборі починають навчальний рік, маючи більш високу працездатність.