Концепція раціонального поєднання властивостей цілісності й відособленості систем, що розвиваються

У силу постійного зростання й збільшення різновидів по­треб суспільства системи продукції (як складний вид про­дукції або як сукупність порівняно простих постійно змінюва­них, взаємозамінних і взаємодоповнюваних один одного про­дуктів), а також технологічні системи й виробничі системи в цілому, в яких, ця продукція виробляється, належить до класу систему що розвиваються.

Темпи розвитку й потрібні для цього ресурси залежать від можливості впровадження нововведень вроздріб.

Ця можливість, у свою чергу, визначається властивістю подільності (відособленості) та її антиподом — властивістю цілісності (неподільності) нововведення продукції, у яку це нововведення впроваджується, технологічною системою й ви­робничою системою в цілому.

Цілісною визнається система, в якій кожний елемент (параметр) пов'язаний з усіма іншими елементами (пара­метрами) і зміни, що внесені в один з елементів (пара­метрів), і викликають необхідність внесення змін в усі інші елементи (параметри).

Відособленою вважається система, у якій елементи (па­раметри) не пов'язані між собою (строго кажучи, це не систе­ма), і зміна будь-якого елемента не потребує зміни інших еле­ментів (параметрів).

Підвищення ступеня цілісності системи сприяє досягнен­ню її ефективності, але спричинює й підвищення складності системи, що, у свою чергу, збільшує потреби в ресурсах, потрібних для створення й експлуатації системи. Чим більш відособлена система, тим вона гнучкіша й менш складна. Од­нак підвищення ступеня відособленості, як правило, знижує ефективність системи.

Раціональне поєднання властивостей цілісності й відособ­леності має на меті поєднання ефективності й гнучкості сис­теми, обмеження її складності й потрібних ресурсів.

Розвиток є необхідною умовою перетворення підприємства як системи. У результаті розвитку виникає його новий стан. Цей новий стан підприємства може бути пов'язаний з якісними або з кількісними змінами, або їхнім взаємозв'язком. Метою розвитку є створення конкурентоздатних підприємств, засоби — управління потенціалом підприємства. Під розвитком варто розуміти процес необхідних, комплексних, адекватних змін в усіх напрямах діяльності підприємства, що забезпечують підвищення його конкурентоздатності на основі використання наявних можливостей. Внутрішній розвиток — це один з ефективних способів ^; подолання кризового стану підприємств. Він припускає внесення у виробництво комплексу змін на основі реорганізації і всіх елементів підприємства для забезпечення йому стійкого" положення на вітчизняному й світовому ринках.

Розвиток виробничих можливостей; підприємства пови­нен бути всеохоплюючим, комплексним, системним . Основними напрямками розширення потенціалу підприємства є: зміна організаційного характеру й модернізація виробничих І активів з урахуванням вимог ринку. Модернізація матеріаль-1 них активів підприємства припускає відновлення технічного/ базису шляхом впровадження нових технологій, зміни виробничої структури й виробничої бази підприємства, а також створення ефективної системи корпоративного управління, маркетингу.

Література[ 7; 14; 16; 31]