Загальна характеристика методичного інструментарію оцінки вартості потенціалу підприємства

Оцінка вартості потенціалу підприємства безпосередньо пов'язана з теорією зміни вартості грошей у часі, тому що:

-по-перше, існує певний часовий лаг між моментом вкладання коштів у підприємство як об'єкт оцінки та моментом отримання доходів від користування ним як товаром;

-по-друге, існування такого часового лагу обумовлює необхідність урахування як інфляційних очікувань, так і ризику неотримання прогнозованих доходів.

Тому для нівелювання впливу фактору часу та забезпечення порівнянності вартісних показників, які прогнозуються на різні моменти часу, в теорії зміни вартості грошей застосовується часова оцінка грошових потоків. Процедура проведення такої оцінки ґрунтується на певних припущеннях:

-грошовий потік - це грошові суми, що виникають в певній хронологічній послідовності;

-грошовий потік, в якому всі суми розрізняються за величиною, називають звичайним грошовим потоком;

-грошовий потік, в якому всі суми рівновеликі та виникають через однакові проміжки часу, називають аннуітетом:

-грошовий потік може виникати наприкінці, на початку та в середині періоду;

-дохід, одержуваний на інвестований капітал, з господарського обороту не вилучається, а приєднується до основного капіталу;

-часова оцінка грошових потоків враховує ризики, пов'язані з інвестуванням;

-ризик - це вірогідність отримання в майбутньому доходу, що співпадає з прогнозною величиною;

-ставка доходу на інвестиції - це процентне співвідношення між чистим доходом і вкладеним капіталом.

Часова оцінка грошових потоків передбачає використання шести стандартних функцій складного процента, або шести функцій грошової одиниці:

1) майбутня вартість одиниці (складний процент);

2) поточна вартість одиниці (дисконтування);

3) поточна вартість аннуітета;

4) періодичний внесок на погашення кредиту;

5) майбутня вартість аннуітета;

6) періодичний внесок до фонду накопичення.

1. Майбутня вартість одиниці (складний процент).

Розрахунки майбутньої вартості здійснюються за формулою:

FV = PV (1 + r)ⁿ, (7.1)

де FV - майбутня вартість;

РV - первинний внесок (поточна вартість);

r - процентна ставка (ставка дисконту);

п - число періодів нарахування процентів.

Множник (1 + r)ⁿ називають фактором майбутньої вартості або фактором накопичення.

2. Поточна вартість одиниці (дисконтування).

Поточна вартість одиниці є зворотною величиною відносно майбутньої вартості, тому процес її визначення називають дисконтуванням, а її розрахунки для суми FVведуться за формулою:

(7.2)

Величину називають дисконтним множником або фактором поточної вартості.

3. Поточна вартість аннуітету.

Оскільки аннуітет становить собою особливий грошовий потік, представлений однаковими сумами через однакові часові інтервали, то відносно інвестора він може бути як вихідним (наприклад, здійснення періодичних однакових платежів), так і вхідним грошовим потоком (наприклад, регулярні надходження фіксованих сум орендної плати).

Формула для розрахунку звичайного аннуітету має вигляд:

, (7.3)

де РVА - поточна вартість аннуітету;

А - платіж п-го періоду.

Множник називають дисконтним множником аннуітету, фактором поточної вартості аннуітету або фактором Інвуда.

4. Періодичний внесок на погашення позики (внесок на амортизацію одиниці)

Ця функція виступає зворотною відносно поточної вартості аннуітету і використовується для розрахунку фіксованої суми аннуітетного платежу, якщо відомі його поточна вартість, кількість внесків і ставка дисконту. Під амортизацією в даному випадку розуміють процес погашення боргу за визначений період часу.

Розрахунок періодичного внеску на погашення позики (амортизацію одиниці) здійснюється за формулою:

(7.4)

Множник називається фактором внеску на амортизацію одиниці або фактором внеску на погашення позики.

5. Майбутня вартість аннуітету (зростання одиниці за період)

Використання цієї функції доцільно за умов визначення майбутньої вартості суми, яку буде накопичено за рахунок надходження аннуітетних платежів при заданій процентній ставці.

Розрахунок майбутньої вартості звичайного аннуітету здійснюється за формулою:

, (7.5)

де FVА - майбутня вартість аннуітету.

Множник називається фактором майбутньої вартості аннуітету.

6. Періодичний внесок до фонду нагромадження (фактор фонду відшкодування).

Дана функція є зворотною відносно майбутньої вартості аннуітету та дозволяє визначити розмір грошового внеску, який слід періодично депонувати на рахунок, щоб через певний час мати необхідну суму коштів при заданій ставці дисконту.

Формула для розрахунку періодичного внеску до фонду нагромадження має вигляд:

(7.6)

Множник називається фактором періодичного внеску до фонду нагромадження або фактором внеску до фонду відшкодування.