Розрахунок штучного освітлення

Кінцевою метою проектувального розрахунку штучного освітлення є визначення кількості і потужності джерел світла.

Для розрахунку освітлювальної установки при рівномірному розміщенні світильників загального освітлення і горизонтальної робочої поверхні основним є метод коефіцієнтів використання світлового потоку.

Проектний розрахунок виконується за формулою:

Фл=(ЕнSzКз)/Nη,

де Фл – світловий потік лампи;

S – площа приміщення;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (1,1-1,15);

Кз – коефіцієнт запасу, який приймається в залежності від забруднення повітря по таблиці З.БНіП П-4-79;

N – кількість світильників;

η – коефіцієнт використання світлового потоку світильника;

n – кількість ламп в світильнику;

η – залежить від ККД і кривої розподілу світлового потоку світильника;

ρ_с,ρ_п,ρ_пот – висоти підвищування світильника і геометричних характеристик приміщення (індекс приміщення).

Для крапкових джерел світла N = S/l₁l₂,

де l₁ – відстань між світильниками в ряду;

l₂ – відстань між рядами світильників.

По розрахунковому світловому потоку джерела світла вибирається найближча стандартна лампа.

Для розрахунку локалізованого і місцевого освітлення горизонтальних та похилих поверхонь застосовують крапковий метод, в основі якого лежить формула:

Е=Ісоs²α/Кзh_r²,

де І – сила світла в напрямку від джерела на задану крапку;

L – кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового потоку.

З довідників відомо, що питома потужність освітлювальної установки залежить від заданих параметрів Руд. Тоді потужність, яка вимагається від лампи визначається за формулою:

Ри=РудS/Nn/

Перевірочний розрахунок зводиться до визначення фактичної освітленості на найменш освітленому робочому місці виходячи з відомої кількості, типів і розміщення ламп і світильників у відповідному приміщені. Отримане значення порівнюється з нормативним, що відповідає виду робіт і системи освітлення. За результатами порівняння робляться висновки щодо відповідності умов освітлення гігієнічним нормам.