Індивідуального розвитку людини

Вікова періодизація індивідуального розвитку людини включає 3 періоди: прогресивний, стабільний, регресивний.

До прогресивного періоду розвитку належить внутрішньоутробний розвиток людини та частина позаутробного до 21 року включно.

До стабільного періоду розвитку відносять: зрілий вік, який має 2 періоди:

І період – 22 – 35 років (чоловіки); 21 – 35 років (жінки);

ІІ період – 36 – 60 років (чоловіки); 36 – 55 років (жінки).

До регресивного віку відносять:

похилий вік – 61 – 74 роки (чоловіки); 56 – 74 роки (жінки);

старечий вік – 75 – 90 років (чоловіки); 75 – 90 років (жінки);

довголіття: 90 років і більше (чоловіки і жінки).

Пренатальний період розвитку поділяється на два підперіоди: ембріональний та плодовий (фетальний). Протягом першого підперіоду розвитку, який продовжується 8 тиж, відбувається формування органів і частин тіла, властивих дорослій людині; у плодовий підперіод переважно збільшуються розміри тіла та завершується органоутворення. До 4-5 міс швидкість росту плода збільшується. Після 6 міс лінійні розміри збільшуються вже не так швидко. Очевидно, однією з причин цього є обмеження розмірів порожнини матки. Відомо, що швидкість росту близнюків у цей період також сповільнюється і їх загальна маса дорівнює масі одиночного 36-тижневого плода. Таким чином, організм матері (розміри матки, плаценти, харчування) значно впливають на ріст і розвиток новонародженого.

Нижче наводимо схему вікової періодизації онтогенезу людини.

Відразу після народження настає період новонародженості. У цей період дитину годують молозивом упродовж 8 –10 днів.

Наступний період – грудний. Він триває до 1 року. Початок його пов’язаний з переходом до годування “зрілим” молоком. У цей період відзначається найбільша інтенсивність росту порівняно з усіма періодами поза утробного життя. Довжина тіла до 1 року збільшується в 1,5 разу, а маса тіла потроюється. З 6 міс починається прорізування молочних зубів.

Період раннього дитинства продовжується від 1 року до 4 років. На 2 – 3-му роках життя закінчується прорізування молочних зубів. Після 2 років щорічне збільшення розмірів тіла уповільнюється. З 4 років починається період першого дитинства, який закінчується в 7 років. У цей період відзначається незначне збільшення швидкості процесів росту. Вік дитини від 1 року до 7 років називають ще періодом нейтрального дитинства, оскільки хлопчики і дівчатка майже не відрізняються одне від одного за розмірами і формою тіла. Однак слід зауважити, що вже в цей період у дівчаток значно більша товщина підшкірної жирової клітковини.

Період другого дитинства продовжується у хлопчиків з 8 до 12 років, у дівчаток - з 8 до 11 років. У цей період виявляються статеві відмінності у розмірах і формі тіла, оскільки статеве дозрівання у дівчаток починається в середньому на 2 роки раніше ніж у хлопчиків. Наприклад, дівчатка у віці 10 років випереджають хлопчиків за зростом і масою тіла, відбувається перший перехрест ростових процесів. У період другого дитинства підвищується секреція статевих гормонів (особливо у дівчаток), унаслідок чого починають розвиватися вторинні статеві ознаки: формуються грудні залози, з’являється волосся на лобку, а потім у пахвових ділянках. Статеві органи розвиваються одночасно з грудними залозами.

Меншою мірою в період другого дитинства проявляється процес статевого дозрівання у хлопчиків. Тільки до кінця періоду другого дитинства в них починається прискорений розвиток яєчок, а потім і статевого члена.

Наступний період – підлітковий, його називають також періодом статевого дозрівання, або пубертатним. Він продовжується у хлопчиків з 13 до 16 років, у дівчаток – з 12 до 15 років. У цей період відзначається збільшення швидкості ростових процесів, тобто відбувається пубертатний стрибок, який стосується всіх розмірів тіла. У дівчаток довжина тіла найбільш інтенсивно збільшується протягом 11-12-го років; у хлопчиків – протягом 13-15-го років. Особливо швидко ростуть хлопчики в 13-14 років, унаслідок чого вони у цей віковий період випереджають дівчаток за довжиною тіла. До кінця підліткового періоду довжина тіла у них становлять 90 – 97% від дорослих чоловіків.

У підлітковому віці відбувається перебудова головних систем організму (м’язової, дихальної, серцево-судинної). Головні функціональні характеристики підлітків наближаються до таких у дорослих. У хлопчиків у цей час особливо інтенсивно розвивається м’язова система.

Слід зауважити, що різниця в довжині тіла у хлопчиків і дівчаток до періоду статевого дозрівання становить не більше ніж 2%, а після статевого дозрівання вона досягає в середньому 8%.

Юнацький вік продовжується у хлопців від 18 років до 21 року, у дівчат – від 17 до 20 років. У цей період в основному закінчується процес росту тіла та формування організму, всі основні розміри та ознаки тіла досягають дефінітивної, тобто кінцевої, величини.

У зрілому віці форма та будова тіла змінюються мало. У 20 – 30 – літніх людей можливе продовження росту хребтового стовпа за рахунок нашарування кісткової речовини на верхніх і нижніх поверхнях тіл хребців, однак ці зміни не перевищують в середньому 3 – 5 мм. Між 30 та 50 роками довжина тіла залишається постійною, а потім починає зменшуватись. У старечому віці та в довгожителів довжина тіла зменшується на 6 – 8 % порівняно з юнацьким віком.