Статева поведінка самок

У порівнянні з самцями, статевий інстинкт у самок проявляється менш активно і в більшій мірі обумовлюється сезонним фактором. Самки ссавців (корови, вівцематки, кобили, свиноматки) в стані охоти поводяться на пасовищі неспокійно, менше часу витрачають на приймання їжі і водопій, відходять від гурту у пошуках самця.

Після запліднення (відразу виявляється зникнення статевого потягу) самка виявляє до самця байдужість, яка продовжується на протязі всієї вагітності і в перші дні годівлі приплоду, а коли запліднення не відбувається - до настання наступної охоти. Уприродних умовах зростання статевої активності проходить синхронно з дозріванням яйцеклітини. У корови яєчники функціонують у періодичному ритмі протягом усього року, але найбільша кількість розтелень припадає на весняні місяці року.

У вівцематки найбільш активно яєчники функціонують в осінній період року. Тільки у мериносів охота проявляється наприкінці червня - початку липня, а у фінської і фландрської порід - протягом усього року.

У свиней яєчники функціонують на протязі усього року. Проте штучним шляхом (медикаментозно) статеві цикли маток можна синхронізувати, що дозволяє, не порушуючи фізіологічних функцій організму, пов'язати їх з промисловими циклами, утому числі на фермах промислового типу.

Корова перед настанням охоти не реагує на бика і не хвилює інших корів, які знаходяться в охоті. Якщо самиця не в охоті вона тікає, коли до неї підходить бик і кладе голову на її круп. Проте при настанні охоти корова сама шукає бика і при його наближенні не тікає. Після спаровування вона декілька секунд стоїть з вигнутою спиною. Під час однієї охоти корова дозволяє покривати себе до п'яти разів. Якщо корова в охоті не знаходить бика, то вона підходить до інших корів, стрибає на них і дозволяє їм стрибати на себе, хвилюється, блукає по пасовищу, не пасеться, менше часу витрачає на жуйку і дає менше молока. Вульва гіперемована, із статевої щілини виділяється опалесцююча рідина, тварина частіше спорожняє сечовий міхур і піднімає хвіст. Період охоти (найвища фаза статевого циклу) триває у корів на протязі 18-36 годин. у телиць вона меншої тривалості.

У корів, які страждають німфоманією, що виникає на ґрунті гормональних розладів, статеві поведінкові реакції можуть бути змінені. Такі особини своєю поведінкою нагадують бика: стрибають на інших корів і в той же час не дозволяють їм стрибати на себе. Причиною німфоманії в основному є кіста яєчників.

Якщо вівця не в охоті, то вона тікає від барана і не дозволяє йому стрибати на себе. Навпаки, матка в охоті активно розшукує самця, треться шиєю, тулубом об тулуб барана, ходить навколо нього, обнюхує його сім’яний мішок і енергійно штовхає його шиєю.

У кобил у порівнянні із самками інших видів сільськогосподарських тварин статева поведінка найбільш яскраво виявлена.

У них виділено чотири фази наростання охоти. На першій фазі статева поведінка кобили під час роботи чи перебування у конюшні не змінюється. По відношенню до жеребця вона байдужа, спроби його зробити садку слабо відбиває. Друга фаза відрізняється збудженням, при вигляді незнайомого коня кобила ірже, не відбиває жеребця, коли він обнюхує і щипає її. Повна статева збудженість проявляється при настанні третьої фази: під час проби на жеребця розставляє задні ноги, вульва при цьому стискається, відкриваючи статеву щілину (мигання петлі), виділяється слиз і маленькими порціями сеча, хвіст піднятий і відведений у бік. Під час четвертої фази охоти кобила поводиться аналогічно, але при вигляді жеребця наближається до нього, піднімає і відводить у бік хвіст, стоїть не рухаючись і дозволяє жеребцю зробити садку. По закінченню статевого акта вона деякий час тримає хвіст у трохи припіднятому стані, трохи вигнувши спину, мигає петлею і приймає позу, як при сечовипусканні. Якщо жеребця не відводять, допускається друга садка.

На приближення охоти у свиней вказує тічка і почервоніння вульви. При появі охоти свиноматка виявляє хвилювання, температура тіла у неї підвищується, знижується апетит, вона видає характерне хрюкання. Інколи завмирає на місці, нахиляє голову, прислуховується, частіше опорожняє сечовий міхур.

Виявляють маток в охоті наступним чином: надавлюють на криж зодночасним масажем клітора. Крім того для виявлення матки в охоті можна застосовувати хряка-пробника на проби якого зробити садку (кладе голову на її спину) матка реагує прийняттям характерної для копуляції пози (рефлекс нерухомості). Хряки, які постійно знаходяться у гурті маток, виконують функції пробника краще, ніж ті, які утримуються у станках. У зв’язку з тривалим продовженням статевого акта у свиней, підпускати до хряка можна тільки тих маток, які знаходяться в кульмінаційній стадії охоти і які при цьому здатні стояти нерухомо на протязі довгого часу.

Генрі (1972) відмічає, що у маток, які утримуються в індивідуальних станках, перша охота після опоросу настає на 2,5 дніраніше, ніж у тих, які утримуються групами. Період між відлученням поросят і наступним осіменінням триває у них також менше на 6,4 дні. Затримання появи охоти у маток в умовах групового утримання обумовлене стресами, які виникають у результаті бійок між ними. Якщо маток після відлучення тримати протягом доби без води і корму, то охота у них настане на тиждень раніше. Дворазове покриття матки під час однієї охоти збільшує кількість живих поросят в приплоді на 5%.

Питання для самоконтролю

1. Які строки статевої та фізіологічної зрілості самок різних видів сільськогосподарських тварин?

2. Які особливості статевої поведінки биків, баранів, кнурів та жеребців?

3. Характеристика статевої поведінки корів, овець, свиней та кобил.

4. Поведінка самців різних видів сільськогосподарських тварин під час взяття сім’я?

8.4. Материнська поведінка сільськогосподарських тварин

Турбота про нащадків (облизування новонароджених, улаштування гнізд, годування новонароджених, кладка та насиджування яєць) є нічим іншим, як проявом материнської поведінки, яка носить вроджений характер. Материнський інстинкт дуже міцний, він не згасає навіть в умовах утримання сільськогосподарських тварин, які істотно відрізняються від умов життя їхніх предків у природному середовищі. Додаток Рис. ІІІ (1-8)

Материнська поведінка у тварин формується задовго до появи потомства. У вагітних самиць зупиняється процес тічки, вони не підпускають до себе самців, та не допускають повторного покриття. По мірі розвитку плода самиці, особливо кобили, стають більш обережними та спокійними, швидше втомлюються.