г. Днепрорудное, ул. Ленина,23, кв.3

3. Статья из медицинской газеты «Здоровье Украины», раздел «Эндокринология»

«Синій йод» - нові перспективи в ліквідації

йододефіциту.

Йод - необхідний елемент для нормального росту та розвитку людини. Кількість цього мікроелемента в ор­ганізмі коливається в межах 15-20 мг, а добова потреба в ньому для нормального розвитку становить 100-150 мкг. Особливе біологічне значення йоду полягає в тому, що він є складовою молекул гормонів щитопо­дібної залози: тироксину та трийодтироніну.

Йод знаходиться в землі та морській воді у вигляді йодиду. Його концентрація у морській воді становить близько 50-60 мкг/л, у повітрі - близько 0,7 мкг/м3 . Уміст йоду в землі не­стабільний (від 50 до 9000 мкг/кг) і пов'язаний з рівнем ЇЇ промерзання.

У йододефіцитних регіонах концентрація йоду у воді становить менше 2 мкг/л. Най­більше йоду міститься в морській рибі та море­продуктах (800-1000 мкг/кг). Особливо багаті на йод морські водорості (від 900 000 мкг/кг) та губки (3 800 000 мкг). Дуже багато йоду в риб'ячому жирі.

Недостатність надходження йоду в організм призводить до порушення механізмів адаптації з подальшим зниженням синтезу тиреїдних гормонів і розвитком захворювань, зумовле­них дефіцитом йоду.

Найбільш поширеним проявом йодної недо­статності є зоб. У процесі пристосування до недостатнього надходження йоду маса щито­подібної залози збільшується. Ендемічний зоб є підґрунтям, на якому формуються більш важкі захворювання щитоподібної залози. Од­ним із наслідків дефіциту йоду є гіпотиреоз, і якщо він розвивається в ранньому дитячому віці, то призводить до порушення як фізично­го, так і розумового розвитку дитини. В йодо­дефіцитних регіонах у жінок відзначають по­рушення репродуктивної функції

За даними статистики, приблизно у 800 млн. людей існує ризик розвитку йододефіцитних станів, більше ніж у 190 млн. діагностують ен­демічний зоб і у понад 3 млн. виявляють клінічні прояви ендемічного кретинізму.

Відомо, що поглинання йоду щитоподібною залозою в ендемічних районах є значно підви­щеним, до того ж вона більш активно поглинає радіоактивні елементи. Ліквідація йодної недо­статності шляхом йодної профілактики знач­но знижує ризик радіоактивного впливу на щитоподібну залозу.

Для усунення йододефіциту пропонується но­ва форма йоду - «Синій йод», що є біологічно ак­тивною добавкою (БАД) за ТУУ 15-8-13374334-002-2003. Ця органічна форма йоду сполучена з молекулою полімеру. БАД "Синій йод" пройшла державну санітарно-епідеміологічну експергизу від 02.03.2004 р. за №05.03.02-04/7858 і рекомен­дована МОЗ України як додаток до харчування.

Клінічне дослідження БАД «Синій йод» було проведено на кафедрі ендокринології Націо­нального медичного університету ім. О.О. Бого­мольця в Міському центрі ендокринології та обміну речовин ЦМКЛ (м. Київ) завідувачем відділення загальної ендокринної патології, кандидатом медичних наук Дмитром Василь­овичем Кирієнко, науковий керівник - завіду­вач кафедри ендокринології НМУ ім. О.О. Бо­гомольця, професор Петро Миколайович Боднар.

У дослідження були включені 15 хворих з йододефіцитом, середній вік яких становив 42,3±3,08 року, тривалість захворювання з ав­тоімунним тиреоїдитом - 3>5 року, з тиреоток­сикозом - 4 місяці, тривалість гіперплазії щи­топодібної залози у хворих установити не вда­лося. Середня доза тирозолу (мерказолілу) ста­новила 15 мг, у процесі лікування ії коригували. Усіх хворих розділили на три групи залежно від патології.

1-ша група (5 пацієнтів з гіперплазією щито­подібної залози та нормальною ії функцією) приймала «Синій йод» по 1 чайній ложці 2 ра­зи на день за 30 хв до їди;

2-га група (5 хворих на автоімунний ти-реоїдит, еутиреоз) приймала «Синій йод» по 1 чайній ложці 2 рази на день за 30 хв до іди;

3-тя група (5 хворих на тиреотоксикоз) приймала «Синій йод» по 1 столовій ложці 2 рази на день за 30 хв до їди.

Курс прийому препарату становив 60 днів.

Динамічне спостереження за хворими вклю­чало визначення рівня тиреотропного гормо­ну (ТТГ), титру антитіл до щитоподібної зало­зи (АМС), йодурії та зміни структури щито­подібної залози за УЗД, а також суб'єктивну оцінку свого стану пацієнтами.

У групі пацієнтів з гіперфункцією щито­подібної залози «Синій йод» призначали в ком­плексі з тиреостатиками, а в інших групах - як самостійну БАД.

Під час прийому «Синього йоду» в групі хво­рих з гіперплазією щитоподібної залози відзначено загальностимулювальний ефект ("ясність" в голові, покращання пам'яті, гостроти зору, сну, підвищення працездатності, змен­шення втоми), до того ж функції сечовидільної системи та травного тракту не порушувалися, функціональна акгивність серцево-судинної системи не знизилась. У таблиці 1 представле­но динаміку основних показників ефектив­ності «Синього йоду».

Виходячи з даних таблиці 1, слід зазначити, що розміри щитоподібної залози не змінили­ся, рівень ТТГ та АМС мав тенденцію до підви­щення, йодурія свідчила про зникнення йодо­дефіциту.

У групі пацієнтів з автоімунним тиреоїди-том прийом "Синього йоду" також мав загальностимулювальний ефект, що виявився у зменшенні вираженості астеноневротичних та астенодепресивних зрушень в емоційній сфері Функціональна активність травного тракту, сечовидільної та серцево-судинної си­стем не знизилася.

Основні показники впливу "Синього йоду" наведені в таблиці 2.

Виходячи з даних, що висвітлені в таблиці 2, слід зазначити, що автоімунний тиреоїдит пе­ребігає з йододефіцитом і потребує прийому препаратів, що містять йод. Завдяки прийому БАД «Синій йод», розміри щитоподібної залози мають тенденцію до збільшення (що треба вра­ховувати за наявності атрофічних процесів). Функціональна активність за показниками ТТГ та АМС суттєво не змінилася, а йододефіцит-ний стан вирівнявся і показники йодурії перевищили ЗО мкг/дл.

У групі хворих на тиреотоксикоз вжи­вання "Синього йоду" сприяло приско­ренню компенсації захворювання і зни­женню дози меркозолілу (тирозолу). Не­гативних зрушень з боку внутрішніх ор­ганів виявлено не було. Основні функціо­нальні та гормональні дані в цій групі на­ведені в таблиці 3.

Виходячи з показників, що висвітлені в таблиці 3, слід зазначити, що «Синій йод» у комплексному лікуванні хворих з тирео­токсикозом позитивно впливає на пе­ребіг захворювання. Розміри щито­подібної залози суттєво не змінилися, значно підвищився рівень ТТТ, що свід­чить про компенсацію захворювання. Йодурія з 10-30 мкг/дл підвищилася до більш ніж 30 мкг/дл, що свідчить про до­статнє забезпечення йодом.

Після проведення клінічних досліджень були зроблені наступні висновки.

«Синій йод» у дозі 1 столова ложка 2 ра­зи на день за 30 хв до щи впродовж 2 місяців позитивно впливає на перебіг тиреотоксикозу.

Ефективна профілактична схема застосуван­ня «Синього йоду» полягає в прийомі БАД по 1 чайній ложці 2 рази на день за 30 хв до іди впродовж 2 місяців.

Застосування БАД «Синій йод» у хворих з патологією щитоподібної залози безпечне, позитивно впливає на усунення йододефіцитного стану.

Таблиця 1. Динаміка показників функції щитоподібної залози у хворих з гіперплазією.

Таблиця 2. Динаміка показників функції щитоподібної залози у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом.

Таблиця 3. Динаміка показників функції щитоподібної залози у хворих з тиреотоксикозом.