Татар, кн. изд-во, 1985.— 608 с.

Симонов К. М. (1915-1979) —видатний російський радянський письменник, Лауреат Ленінської премії (1974), Герой Соціалістичної Праці (1974). Він був одним зофіціозних митців свого часу, який, пра­цюючи в межах соцреалізму, намагався все ж таки використати всі мож­ливості свого таланту для правдивого відображення дійсності. Це йому найкраще вдавалося на матеріалі подій війни.

Роман "Так зване особисте життя" писався понад двадцять років (1956-!978) і увібрав власний досвід автора, що всю війну провів військовим кореспондентом. Проте у вступному слові до твору К. Си­монов наголошував на принциповій неавтобіографічності головного героя і приналежності його до старшого, ніж він сам, покоління.

Роман складається з трьох повістей: "Чотири кроки", "Двадцять днів без війни" й "Ми не побачимось з тобою", — кожна зяких охоп­лює події початку, середини й кінця німецько-радянської війни. Голо­вний герой твору — військовий кореспондент, що часто буває на фронті, аби висвітлювати бойові дії радянських військ.

Твір, зокрема, цікавий відображенням професійної діяльності й побут}' редакції головної газети Міністерства оборони СРСР "Красная звезда".

Поруч з фронтовими подіями в романі багато побутового, інтим­ного матеріалу, що дозволяє авторові відтворити приватне життя жур­наліста під час війни.Проте рівень проникнення у внутрішньопсихо-логічний світ героя недостатньо глибокий. Перевагу віддано зовніш-ньо-подієвому опису. Лише поверхово заторкнуті гострі гум і ні стичні проблеми, пов'язані з веденням війни тоталітарною державою і праг­ненням журналістикизнайти прийнятні варіанти їхнього розв'язання.

ЖУРНАЛІСТ НА СЛУЖБІ В ПОЛІТИКА

Уоррен Роберт Псин. Вся Королевская рать: Роман. — М.: Правда, 1988. — 528 с.

Дія роману відбувається в 1936-1939 роках в одному з південних штатів ЗДА. Відомий у минулому журналіст газети "Кронікл", історик за освітою Джек Бьорден, тепер пращоє в команді губернатора штату Віллі Старка. Політик використовує його як чиновника з особливих до­ручень за журналістським фахом у тих випадках, коли необхідно прове­сти неофіційне розслідування, зібрати інформацію про політичного противника з метою шантажувати його тощо.

Джек Бьорден старанно виконує доручення Хазяїна; почасти вірячи в правильність його політики, почасти здійснюючи своє покли­кання й реалізуючи природне обдарування. Лише з часом він починає розуміти, що цілковито поглинутий брудною політичною грою, здійснюючи службові функції, втратив самостійність і тепер цілком уза-лежнений від замовлень Хазяїна, не в сит зупинитися й застосувати власну моральну мірку до своїх і чужих учинків.

Він втрачає кохану жінку Анну Стентон і з подивом дізнається, що вона стала коханкою Віллі Старка. Минає час, і він починає ро­зуміти й власну провину в усьому, що сталося.

Виконуючи доручення Хазяїна, він розкопав компрометуючі ма­теріали проти судді Ірвіна, який виступив напередодні виборів проти губернатора, підтримавши кандидатуру його противника. Суддя, що був відомий своєю непідкупністю, у роки молодості вдався до шахрай­ства. Після бесіди віч-на-віч з Джеком Бьорденом, поставлений перед можливістю зганьблення, суддя Ірвін покінчив із життям. І тільки після цього Джек довідався від матері, що суддя був його батьком, а численні чоловіки матері насправді не мали відношення до його народження.

За дорученням Хазяїна Джек Бьорден умовив свого друга Адама Стентона (брата Анни) стати головним лікарем нової лікарні, яку Віллі Старк розпочав будувати для штату. Згодом розігралася трагедія: Адам довідавшись про зв'язок своєї сестри з губернатором, вирішив, що це вона ціною жіночої честі купила для нього місце головного лікаря; у стані нервового потрясіння він вбиває Віллі Старка, але при цьому й сам був розстріляний охороною. Потім Джекові стає відомо, що наць­кував лікаря на губернатора найближчий помічник Старка — крихітка Дафі.

Обурення проти середовища, до якого належав він сам, глибоко вразило журналіста. Але на помсту своєму колишньому товариству він

не наважується, бо розуміє, що сам є частиною того політичного ме­ханізму, який призвів до загибелі близьких йому людей і позбавив його щастя. Він був коліщатком, без якого цей механізм не спрацював би.

Порятунок Джек Бьорден знаходить в усамітненні, у цілковито­му розриві з "королівського раттю" — командою мерзотників, що го­тові служити будь-кому за право черпати з державного корита. Він зна­ходить спокій в одруженні з Анною, в усвідомленні потреби робити до­бро в світі, в розумінні богоприсутності в світі навіть тоді, коли цей світ здасться наповненим злом і ненавистю.

ЖУРНАЛІСТ І ПЕРЕБУДОВА

Семенов Юлиан. Репортер: Роман. — М.: "ДЗМ", 1989. — 248 с

Юліан Семенов (р. н. 1931) — знаменитий автор пригодницьких ро­манів "Майор Вихор" (1967), "Сімнадцять миттєвостей весни" (1969), які здобули слав)' авторові не ліпне завдяки численним перевиданням і вели­ким тиражам, але й завдяки талановитим багатосерійним екранізаціям.

"Репортер" — продовження праці письменника в жанрі політич­ного пригодницького роману. Головний герой — журналіст Іван Вар-равін проводить журналістське розслідування за матеріалами листа до редакції центральної газети Голови Ради Міністрів якоїсь автономної республіки Російської федерації Рустема Карімова, який виступив про­ти звинувачувального вироку директорові великого підприємства Ва­силю Горепкову.

Роман насичений політичними реаліями й дискусіями епохи так званої Перебудови, а відтак був гостр о актуальним для свого часу. Сьо­годні ж викликає подив той запал, з яким йде боротьба навколо загаль­нозрозумілих зараз проблем. Головним тоді було подолати упереджене ставлення партноменклатури до приватної ініціативи й підприємли­вості. Варравін домагається перегляду справи Горенкова й цілковитої його реабілітації. Але не можна двічі увійти в одну річку, доля керівни­ка великого підприємства й талановитої людини змарнована.

Сюжет роману рухається в численних розділах (їх 33), кожен з яких є монологом одного і героїв, що надає творові незвичного для де-текішшої літератури психологізму. Твір зорієнтований на захист за­гальнолюдських цінностей, пройнятий активним гуманістичним пафо­сом. Але політичнії проблематика роману опрацьована все ж на репор-тажному рівігі, пропонує пришвидшені іі полегшені варіанти розв'язан­ня глибоких соціальних і сусггільно-економічнпх конфліктів.

ТВОРЧІСТЬ ЯК ГРІХ САМОСПАЛЕННЯ

Галло Макс. Кохання в пору самоти:

Роман // Всесвіт. 1997. № 5-6, с 9 - S3;

№ 7, с 57 - 119.

Макс Галло (р. н. !932) — відомий французький письменник,

ІСТОрИК І ПОЛҐПіК.

У романі "Кохання в пору самоти" (1993) головні герої — пере­важно журналісти: редактор "Жіночого журналу" Катрін Ване, її ко­лишній чоловік, тележурналіст Жан-Франсуа Гільшер, їхня донька, лі-кар-психіатр Жанна Гільшер, журналіст-міжнародник Венсан Жановер, який пише для "Жіночого журналу" репортажі з "гарячих" точок світу.

Психологізм роману забезпечується за допомогою зміни оповіда­чів в окремих частинах твору, що надає йому сповідальності, дозволяє міняти авторську точку зору на події, показати їх з погляду то одного, то другого героя. Важливе місце займають в романі передісторії персо­нажів. Спогади найстарших з них переносять художній час у Другу світову війну.

Герої роману — люди глибоко самовіддані, закохані в свою про­фесію. Разом з тим вони починають відчувати гріх самоспалення в твор­чості й розуміти, що журналістика не може бути вищою за людину. Спонукою до прозріння для родини Гільшер стає самогубство шістнад­цятирічного Матьє — сина Жанни, онука Катрін і Жана-Франсуа. У та­кий спосіб юнак висловив свій протест проти самоти, відсутності інте­ресу до нього з боку рідні.

Відчуває духовну виснаженість і самотність, духовно травмова­ний від перебачених людських трагедій і Жановер. Порятунок від само­ти й самозречення він і Катрін здобувають у коханні, яке створює для них можливість відродитися, знову знайти в собі сили для добротво-рення.

ЗА ЗРАЗКОМ "РЕМБО"

Константинов Андрей. Журналист: Роман. — СПб.: "Фолио-Пресс", 1996. — 512 с.

Як свідчить анотація, Андрій Константинов — відомий петер­бурзький журналіст. У романі зроблено все можливе, аби дати читачеві відчути достовірність описаних подій. На це "працює" і репортажна ма­нера оповіді, і співпадіння художнього хронотопу з реальним часом і простором написання твору, проставленим у його кінці.

Перед нами взірець пригодницької літератури. Частина перша роману, названа "Палестинець", витримана як військово-політичний, друга частина, названа власне "Журналіст" — як авантюрно-криміна­льний детективи.

Про професійну діяльність журналіста тут ще не йдеться. Але твір цікавий тим, що розкриває процес збагачення життєвим досвідом і прихід у журналістику талановитої людини без базової освіти. А такі випадки є типовими в практиці сучасних ОМІ. Такий шлях проходить Андрій Обнорський — спочатку студент-практикант, а потім і випуск­ник східного факультету Ленінградського університету, що працює пе­рекладачем з арабської моьи в радянських загонах військових спеціалістів на Близькому Сході. Тут і набуває він той досвід і прохо­дить шлях, що приводить його в журналістику.

Константинов Андрей. Журналист-2: Роман. — СПб.: "Фолио-Пресс", 1996. — 496 с

Даний твір є продовженням роману "Журналіст" і розповідає про подальшу долю Андрія Обнорського, який став відомим журналіс­том і працює над кримінальною тематикою. Саме його обирає злодій в законі Барон, аби леред смертю повідомити велику й небезпечну таємницю.

Андрій Обнорський розпочинає своє журналістське розслідуван­ня і несподівано виявляє, що за ним полює мало не весь кримінальний Петербург, залучивши до цього високопоставлених корумпованих чинів з МВС.

Роман добре відображає небезпеку, з якою пов'язана журналіст­ська діяльність, адже кожен автор, навіть працюючи в безневинній культурній тематиці, може в певний момент стати володарем таємної інформації, а відтак перетворитися на об'єкт переслідування.

Поруч з цим роман дає відчуття великих можливостей, які ство­рює для журналіста його професія, можливостей захищати свою по­зицію, боротися за справедливість, за примноження добра в світі.

При створенні обох романів "Журналіст" продуктивно викорис­тано схему американського кіносеріалу "Рембо" з властивими його жа­нровій природі елементами, до числа яких належать супергерой, його карколомні пригоди, патріотичне протистояння героя і мафії, бурхливі еротичні сцени.

Псує роман натуралістичне відтворення мовлення персонажів, включно з російськими матюками. Обидва твори, як і їх першовзірець

"Рембо", належать не до мистецтва, а до маскультури -- занадто оче­видними є пропагандистська сутність образуголовного героя, гіпер­болічнимийого богатирські властивості, казкова неймовірністьйого пригод, заданість сюжетних поворотів.

ЗМІСТ

Коротка передмова..............................................................З

Передмовадо третього видання ..................................... 4

ВИКЛАД ПЕРШИЙ

Журналіст як суб'єкт масово-інформаційної діяльності

Портрет професії журналіста. Привабливі боки журналістики:
можливість самореалізуватися; мати творчу за характером роботу; до­
носити до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за спра­
ведливість: впливати на формування суспільної свідомості, громадської
думки; спілкуватися з видатними людьми, прожити цікаве життя; пер­
шим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, причини і
наслідки, витлумачувати їх для загалу; стати знаменитим, мати гарні за­
робітки, посідати престижне місце в структурі суспільства. Труднощі
спеціальності: сшресовість, потреба таланту, необхідність безкінечного
самовдосконалення, моральна відповідальність за кожен журналістський
твір, .мистецтво постійного спілкування, налаштованість на універ­
сальність ................................................ 5

ВИКЛАД ДРУГИЙ

"Основи журналістики" як наукова дисципліна про теоретико-методологічні проблеми даного фаху

Предмет, структура та завдання курсу. Стан журналістикознавст-
ва в Україні та джерела курсу. Загаіьні поняття про журналістику. Визна­
чення журналістики. Журналістика як соціальний інститут. Журналісти­
ка як історія сучасності. Журналістика як бізненс. Епістемологічна сут­
ність .журналістики. Об 'ект і предмет .журналістики. Журналістика як
наука (журналістикознавство) та її найважливіші складові: теорія та іс­
торія журналістики. Міжнародна Федерація Журналістів. Творча спілка
журналістів України. Періодичні журналістські виданя .............................................. 21

ВИКЛАД ТРЕТІЙ

Професійна підготовка журналістів

Перші в світі вищі навчальні заклади, що розпочаті підготовку жур­
налістів. Типи журналістської освіти. Школа інструкша.жного навчання.
Школа виховання інформатора. Школа виховання аналітика. Жур­
налістська освіта в Україні та Харкові.............................................................. 36

ВИКЛАД ЧЕТВЕРТИЙ

Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності
Поняття "масової інформації" як одиниці мислення в журналістиці.
Типологічні концепції соціальної інформації. Перетворення в .журналістиці
наукових, професійних, художніх та індивідуальних повідомлень на масову
інформацію. Спонукальність масової інформації. Специфіка інформації в
журналістиці (актуальність, оперативність, документалізм, повторю­
ваність тем і неповторність матеріалів). Рівні і форми існування масової
інформації. Зовнішній і внутрішній типи інформації ................................... 45

ВИКЛАД П'ЯТИЙ

Журналістика як система засобів масової інформації
Поняття про систему. Підсистеми журналістики. Типологія ЗМІ та
її засади. Визначальні особливості преси, радіомовлення, телебачення, пере­
ваги кожного перед іншими ЗМІ та їхні вади .................................................. 61

ВИКЛАД ШОСТИЙ

Журналістика як інформаційний простір

Інформаційний простір — зміст поняття. Інформаційні агентства,
специфіка їхньої діяльності. Світові інформаційні агентства. Новітні еле­
ктронні ЗМІ. Інтернет як новий тип журнал і щу Формування Колективно­
го Розуму на ґрунті новітній інформаційних технологій. Прес-центри: де
відкриваються і яку функцію виконують'.' Що таке прес-бюро та його
функції? ....................................................................................................................... 71

ВИКЛАД СЬОМИЙ

Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності

ІМІ як репрезентанти держави, законодавчої чи виконавчої влади,
соціальних груп, партій. Інформаційна та агітаційна журналістика. Агіта­
ційна журналістика як ознака тотачітарного суспільства. Інформація як
інститут управління суспільством, забезпечення його дієздатності й здо­
ров 'я. Терміни "Засоби масової інформації" та "органи масової інформа­
ції": їх зміст і сфери вживання. Управління суспільством за допомогою
формування громадської думки. Громадська буйка як явище суспільного
життя та її найбільш характерні ознаки. Етапи формування громадської
думки. Інформація як "будівельний матеріал " для громадської думки. Дер­
жавна підтримка мас-медіа: міжнародний досвід і українська реальність.
Проблеми виживання районних газет.................................................................. 84

ВИКЛАД ВОСЬМИЙ

Свобода слова і журналістськадіяльність

Загальні уявлення про свободу. Діалектика свободи і необхідності.
('вобода і пізнавальна діяльність людини. Свобода слова як найважливіше
завоювання і гарант демократичного суспільства. Поняття про свободу
преси, ('вобода преси і партійність. Поняття про цензуру. Засади лібераль­
ної теорії свободи преси та умови її здійснення. Свобода творчості. Свобо-
ба слова в законодавствах розвинутих країн та ліілснародних правових до­
кументах. Конституція України як гарантія свободи преси й жур­
налістської діяльності в нашій країні.................................................................. 97

ВИКЛАД ДЕВ'ЯТИЙ

Загальні та спеціальні функції журналістики

Тлумачення проблеми в сучасній теорії журналістики. Загальні та
спеціальні функції. Загальні: інформаційна функція та функція формування
громадської думки. Спеціальні функції: організаційна функція, функція
"сторожового собаки " (соціальної критики), ідеологічна функція журначі-
стики, культурна функція, розважальна функція журналістики, рекламна
функція......................................................................................................................... ПО

ВИКЛАД ДЕСЯТИЙ

Соціальна позиція журналіста. Засади журналістики
Гуманізм як синтез вимог до .журналістської діяльності, розуміння
людини як найвищої цінності, забезпечення миру і злагоди в суспільстві,
усунення перешкод на цьому шляху. Патріотизм як захист інтересів своєї
країни і свого народу. Інтернаціоналізм - знайомство читача з світом. Де­
мократизм та його аспекти: орієнтація на народ, доступність за формою
і за ціною. Правдивість як адекватність картини світу, створюваної в ЗАЛ,
реальним життєвим процесам. Оперативність як здатність готувати ма­
теріал та інформувати громадян у стислі терміни...................................... 125

ВИКЛАД ЧОТИРНАДЦЯТИЙ Збирання зовнішньої інформації

Спостереження як метод збирання інформації та його види: відкри­
те і приховане, включене і невкпючене. Зовнішнє вивчення і бачення зсереди­
ни при методі спостереження. Вивчення документів і джерел як метод
збирання інформації. Листи читачів як джерела інформації та робота з
ними в редакціях газет. Інтерв 'ю як метод збирання інформації. Типи ін-
терв 'ю. Підготовка до інтерв 'ю. Правила інтерв 'ю................................... 183

ВИКЛАД ОДИНАДЦЯТИЙ
Дієвість та ефективність журналістської діяльності
Дієвість як особлива форма результативності, що вимірюється кон­
кретною участю ЗАД в розв'язанні соціально-економічних, господарчих,
культурних тощо завдань і сукупністю прийнятих органами влади заходів
за матеріалами виступів журналістів. Ефективність як міра задоволення
потреб аудиторії в масовій інформації. Чинники впливовості журналістсь­
ких матеріалів ......................................................................................................... 134

ВИКЛАД ДВАНАДЦЯТИЙ

Метод журналістики

Загальні уявлення про метод. Загально філософські засади методу
журналістики. Три провідні типи мислення людини: художній, науковий і
практичний. Провідні ознаки практичного мислення. Журналістика як
практичне мислення. Типи та специфіка образності в журналістиці. Дока­
зи та аргументи в журналістиці. Синтетичний, універсальний характер
журналістики............................................................................................................ 146

ВИКЛАД ТРИНАДЦЯТИЙ

Журналістика як творчість

Професійні обоє 'язки журналіста в справі виготовлення інформації.
Умови спеціалізації журналіста. Семантичний, синтаксичний та прагма­
тичний аспекти творчості. Зміст і форма .журналістського твору. Аналі-
тико-інтегруюча праця журналіста. Вимоги до роботи з фактом. Процес
аналізу причиново-наслідкового зв язку. Форми аналізу. Чинники змістово-
формальної єдності. Редакторська діяльність як творчість.................... 165

ВИКЛАД П'ЯТНАДЦЯДЦЯТИЙ Виготовлення внутрішньої інформації

Публіцистика як серцевина, стрижень журналістики. Об 'єкт і пред­
мет публіцистики. Виявлення проблемної ситуації в публіцистиці. Вимисел
у публіцистиці. Головні елементи структури публіцистичного твору:
оповідач, публіцистична ідея, публіцистичний конфлікт............................ 199

ВИКЛАД ШІСТНАДЦЯТИЙ

Загальна жанрологія і журналістика

Поділ літературної творчості на роди. Визначення епосу, лірики й
драми. Відношення до них прози, віршів і діалогу. Єдність змісту і форми в
родовому поділі. Засади жанрового поділу. Поняття про жанровий різно­
вид. Специфіка прози в журналістиці, злиття епічних, ліричних і драма­
тичних елементів у журналістському творі.................................................... 213

ВИКЛАД СІМНАДЦЯТИЙ

Осмислення проблем журналістики в новітній філософії
"Чотири теорії преси" Ф. Сіберта, Т. Петерсона і У. Шрамма: ав­
торитарна, ліберальна, соціально відповідальна і комуністична. Теорія ма­
сових комунікацій Г.М. Маклюена. Типи масової комунікації як рушійні сили
в історії людства. Тип суспільної епохи і пануючий у ній ЗМК. Електронні
ЗМК і переворот у суспільній свідомості XX століття. Телебачення як по­
вернення людства до епохи усної комунікації.................................................. 226

ВИКЛАД ВІСІМНАДЦЯТИЙ

Сучасна масово-інформаційна ситуація

Світові процеси та обличчя журналістики в Україні. Столиця і про­
вінції — особливості розвитку ЗМІ. Цензурна ситуація та її найважливіші
характеристики. Стилістика сучасної журналістики: тенденції до поси­
лення інформативності, трансформації на користь інформаційних жанрів,
аполітичність інформації, посилення оціночності в сучасних ЗМІ, іроніч­
ність як своєрідний спосіб непрямої оцінки, "стеб " як стиль сучасної жур­
налістики, його негативний вплив на свідомість, мову і мислення, посилен­
ня авторського "Я", заміна називних заголовків на дієслівні, які відіграють
роль лідів, широке використання розмовного стилю, просторіччя, жаргону,
мови вулиці, диференціація ЗМІ за стильовими ознаками............................ 240

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА

ЕСЕ ............................................................................................... 20

РЕПОРТАЖ .................................................................................. 35

КОМЕНТАР................................................................................... 44

АЛЬМАНАХ .............................................................................. 60

РЕЦЕНЗІЯ ............................... ,................................................. 70

ПАМФЛЕТ.................................................................................... 83

БРИФІНГ ..................................................................................... 96

ГАЗЕТА....................................................................................... 107

КРИТИКА ................................................................................. 123

ЖУРНАЛ..................................................................................... 133

ПРЕС-РЕЛІЗ................................................................................ 145

ЗАПИСНИК ЖУРНАЛІСТА ..................................................... 163

АРКУШ АВТОРСЬКИЙ .......................................................... 182

ДАЙДЖЕСТ ............................................................................. 198

ЛІД............................................................................................... 211

ЗАГОЛОВОК ........................................................................... 225

ЖОВТА ПРЕСА........................................................................... 238

ГАЗЕТНА КАЧКА.................................................................... .253

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.............................................................. 254

АНОТОВАНИЙ ПОКАЖЧИК ТВОРІВ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУ­
РИ, У ЯКИХ ВІДОБРАЖЕНА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖУР­
НАЛІСТІВ .................................................................................. 259

\