Зміст проектних вирішень

Під час проектування розробляють такі питання:

- визначається на підставі рекомендацій Правил будови електроустановок категорія надійності електропостачання;

- приймається тип електропостачальної система квартири (наприклад, однофазна напругою 220 В);

- встановлюється конструкція ввідної лінії від ВРП будинку до поверхового чи квартирного щитка (наприклад, живлення здійснюється одним фазним і об’єднаним нейтральним і захисним проводом PEN; перед увідним ПЗВ провід PEN розгалужується на нульовий N і захисний PE проводи);

- електромережа квартири приймається трипровідною з проводами P, N, PE зі встановленням триполюсних розеток;

- проводка виконується захищеною під шаром тиньку, у борознах стін тощо;

- за призначенням приміщень визначається необхідний рівень освітлення та типи світильників: з лампами розжарення, люмінесцентними, економними лампами, а також вказується їхня потужність, напруга, ступінь захисту та кліматичного виконання тощо;

- на плані квартири розташовується електроустаткування, електросвітильники, визначають місця встановлення розеток і їхнє виконання;

- електроустаткування квартири розбивається на групи (група освітлення, група розеток нормальних приміщень, група електроплити, устаткування ванної кімнати тощо);

- визначається встановлена потужність електроустаткування визначених груп;

- з використанням коефіцієнта попиту для групових електроприймачів і квартири в цілому визначається розрахункові активна, реактивна та повна потужності, визначається розрахунковий коефіцієнт потужності (cos φ);

- розраховується значення розрахункового струму для кожної групи та квартири в цілому;

- за значенням розрахункового струму вибирається поперечний переріз провідників з урахуванням їхньої марки та способу прокладання;

- за значенням розрахункового струму вибираються апарати захисту (автоматичні вимикачі, автоматичні диференціальні вимикачі тощо), які встановлюють на вводі квартирного чи поверхового щитка згідно з проектним вирішенням;

- розраховується значення струму витоку для окремих електроприймачів, груп електроприймачів і квартири в цілому для вибору номінального значення диференційного струму ПЗВ;

- для роботи з пральними машинами, порохосмоками, переносним електроінструментом рекомендується застосовувати переносні ПЗВ;

- за значенням розрахункового струму та номінальної напруги вибираються прилади обліку (наприклад, однофазний лічильник активної енергії, електронний з відповідним класом точності; деякі типи таких приладів наведені в розділі 3);

- за каталогом вибирають тип квартирного щитка з відповідним переліком електроустаткування захисту, обліку тощо;

- розробляється захист від перенапруг зовнішнього та внутрішнього походження зі застосуванням обмежувачів перенапруг ОПН; визначаються їхній тип, місце встановлення; для захисту комп’ютерів, телевізорів, факсів тощо рекомендується встановлювати розетки з ОПН.

На цьому розрахунки курсової роботи завершуються. Під час реального проектуванні необхідно також розраховувати значення струмів короткого замикання в електромережі та перевіряти вибране електроустаткування на термічну стійкість, розраховувати відхилення напруги на вводі квартирного чи поверхового щитка, а також узгоджувати прийняті в проектній документації вирішення з відповідними державними органами (Держенергонагляд, Державний пожежний нагляд, Державний архітектурно-будівельний нагляд).