КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ

На сучасному етапі базова комплектація систем краплинного зрошення складається із водозабірної споруди на джерелі зрошення (1), вузла насосної станції (2), системи управління (3), станції підготовки води (4), водомірного обладнання (5), пристрою для підготовки, змішування і дозування добрив (6), магістрального трубопроводу (7), розподільної трубопровідної мережі (8), та комплекту поливних трубопроводів з крапельницями (9). Принципова схема такої системи зображена на рисунку 3.1.

Рис. 3.1. Базова схема комплектації системи краплинного зрошення:

1 – водозабірна споруда на джерелі зрошення; 2 – насосна станція; 3 – блок авто-матизації поливу; 4 – станція підготовки води ; 5 – водомірне обладнання; 6 – пристрій для змішування і дозування добрив; 7-8 – магістральна і розподільна трубопровідна мережа; 9 – крапельниці.

Додатково система може включати запірну арматуру , регулятори тиску, вузли автоматичного контролю і управління системою, а також обліку води. Принцип дії системи полягає в тому, що вода під заданим тиском від насос-ної станції надходить через вузли підготовки води і добрив в трубопровідну мережу, і далі до крапельниць. Система може працювати як в ручному так і в автоматичному режимі.

Порядок проектування систем краплинного зрошення такий:

- спочатку розраховують водоспоживання сільськогосподарських куль-тур, що планують вирощувати при краплинному способі зрошення на основі ґрунтових, кліматичних і маркетингових досліджень;

- розрахунок кількості поливних трубопроводів по ділянках, згідно схе-ми посадки рослин;

- розподіл ділянок на поливні блоки (враховуючи довжину рядків, поту-жність насосно – силового обладнання, дебіт свердловин, конфігурацію полів тощо);

- вибір вузла підготовки води (фільтростанції), враховуючи необхідні витрати води по блоках і тривалість поливу кожної ділянки;

- гідравлічний розрахунок магістральних і розподільних трубопроводів. Необхідно також визначити щоденну максимальну потребу води з метою

перевірки зрошувальної здатності вододжерела, вибору фільтростанції, фа-сонних частин і арматури. Наприклад, для півдня України максимальну що-денну зрошувальну норму можна прийняти 60 – 70 м³/га. Виходячи з цього проводять попередній розрахунок пропускної здатності фільтростанції за фо-

рмулою: Q≥ 60 м³/га · S / T,

де Q – пропускна здатність фільтростанції, м³/годину; S – запланована площа зрошення, га; T – запланований час роботи системи за добу (прийма-ють близько 16 – 20 годин).

Якщо джерело водопостачання задовольняє потреби у воді , то наступ-ним етапом є визначення кількості зрошувальних трубопроводів з урахуван-ням технології вирощування прийнятих сільськогосподарських культур. Для кожної культури з урахуванням схеми посадки і зайнятої площі потребу в поливних трубопроводах встановлюють:

Lt = Sk · 10000 / L, м,

де Lt – потреба в поливних трубопроводах; Sk – площа зайнята сільсько-господарською культурою; L – відстань між поливними трубопроводами (приймають згідно схеми посадки рослин).

Особливістю проектування і будівництва цих систем є використання ти-пових (модульних) блоків площею 10-12 га для виноградників та саду, і 16-20 га для овочевих культур. Система придатна для застосування у всіх зонах промислового садівництва і овочівництва при похилі місцевості і=0-0,3.

Для прикладу схема модульних ділянок наведена на рис. 3.18.

Схема трубопроводів повинна бути ув’язана зі схемою посадки садів, виноградників, або овочевих культур. В плані її проектують, як правило, ту-пиковою. Магістральні і розподільні трубопроводи проектують із залізобе-тонних і азбестоцементних труб; ділянкові і поливні трубопроводи – із полі-етиленових труб.

Тип труб визначають робочим тиском води в мережі з врахуванням кате-горії і висоти засипки ґрунту. Вибір матеріалу і типу труб із поліетилену здійснюють за робочим тиском в трубопроводі з урахуванням нормального терміну служби, температури води і способу з’єднання.

За робочий тиск в трубопроводі приймають найбільший можливий в умовах експлуатації внутрішній тиск в мережі при сталому русі води. Робо-чий тиск в трубопроводі встановлюють на підставі гідравлічних розрахунків.

Рис.3.18. Схема модульної ділянки краплинного зрошення