Прогнозування вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів, профілактика та боротьба з ними.

Прогнозуваннявторинного засолення ґрунтів необхідне для визначення оптимальних параметрів дренажу - горизонтального і вертикального, та території його першочергового будівництва.

Методи прогнозу вторинного засолення ґрунтів розроблені в наукових працях вітчизняних вчених-меліораторів (С.Ф. Аверья­нов., В.А. Ковда, І.П. Айдаров, О.І. Голованів, Л.М. Рекс, Л.В. Кирейчева, В.Є. Приходько, Г.В. Новікова, Б.А. Тупіцин та ін.). В основу більшості методів прогнозу вторинного засолення ґрунтів покладені дані стаціонарних спостережень за процесами соленакопичення в ґрунтах у типових грунтово-гідрогеологічних, кліматичних і водогосподарських умовах, а також модельних дослідів в лабораторних умовах.

Класичні методи прогнозу водного і сольового режимів ґрунтуються на вирішеннях рівнянь водного і сольового балансу та математичному моделюванні.

Значення робіт С.Ф. Авер'янова відносно боротьби з засоленням зрошуваних земель полягає в тому, що ним вперше був розкритий складний процес переміщення в однорідних і неоднорідних ґрунтах сольових розчинів, формування водного і сольового режиму зрошуваних земель.

Г.В. Новіковою запропонований найбільш простий метод сольового прогнозу ґрунтів, який використовується на зрошуваних землях півдня України. Цей метод включає два етапи:

- гідрогеологічне прогнозування - дає можливість визначити положення рівня грунтових вод в різні строки від початку зрошення;

- безпосередній сольовий прогноз, сутність якого полягає у вивченні впливу грунтових вод, які піднялися, на зміну властивостей грунту.

Метод використовується також при розрахунку кількості солей з урахуванням процесу їх конвективної дифузії. Найбільш надійні методи прогнозування вторинного засолення грунтів під час зрошення базуються на комплексному використанні різноманітних варіантів водно-сольового балансу і фактичних даних, одержаних на дослідно-виробничих ділянках. Наприклад, для складних грунтово-гідрогеологічних умов безстокових і слабодренованих ландшафтів Кримського Присивашшя (зона Північно-Кримського каналу) польовими дослідженнями ННЦ „Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського" УААН (Г.В. Новікова, С.А. Балюк, В.Я. Ладних) і Херсонського державного аграрного університету (Б.А. Тупіцин, В.В. Морозов, В.В. Колесников, О.Л. Гітін, Д.О. Ладичук та ін.) визначені оптимальні параметри горизонтального дренажу (відстані між дренами 240-300 м і глибина дрен - 3,0-3,8 м) та режим його роботи(в тому числі відношення дренажного стоку до сумарної водоподачі 0,10-0,15), що забезпечують сприятливий меліоративний стан грунтів в процесі багаторічного зрошення. Ці параметри були використані "Укрдіпроводгоспом" (нині Укрводпроект)при проектуванні колекторно-дренажної мережі на площі понад 70 тис. га.

Основними методами боротьбиіз вторинним засоленням ґрунтів, як негативним наслідком зрошення, є впровадження комплексних ландшафтно-меліоративних заходів: радикальних— будівництво колекторно-дренажної мережі, облицювання зрошувальних каналів, будівництво лоткової міжгосподарської зрошувальної мережі та внутрішньогосподарських закритих зрошувальних систем з малоінтенсивною дощувальною технікою (ДМ "Фрегат", ДФ-120 "Дніпро", "Ока" та ін.), будівництво крапельних зрошувальних систем; профілактичних-поліпшення якості зрошувальної води, нормування водоподачі і водовідведення, використання ресурсо- та енергозберігаючих технологій зрошення, використання фізичних і біологічних заходів щодо ліквідації процесів засолення і осолонцювання ґрунтів; агротехнічнихі агромеліоративних.

Впровадження комплексу відповідних науково-обгрунтованих меліоративних заходів дало можливість в цілому подолати вторинне засолення зрошуваних ґрунтів в південному регіоні Сухого Степу України. Воно зустрічається лише на ділянках, які зрошуються водою з високою мінералізацією (більше 1,0—1,5 г/л), та на підтопленій території.

Підтоплення земельвикликається підйомом грунтових вод внаслідок підвищення їх рівня при влаштуванні водосховищ, наливних ставків на річках, при будівництві гідротехнічних споруд, насиченні ґрунтів при фільтрації води з каналів, втраті води з водопровідної і каналізаційної мережі, замуленні русел річок та зменшенні природної дренованості земель. Сільськогосподарські ландшафти вважаються підтопленими у випадку підйому грунтових вод вище їх критичного рівняв зоні зрошення і вище норми осушення(на термін більше 10 діб - для зернових і просапних культур і 15 діб - для трав) в гумідній зоні. Під критичною глибиною рівня грунтових вод (Нкр)розуміється така їх глибина, за якої кореневмісний шар ґрунту і грунтоутвоюючих порід при дотриманні прийомів агротехніки не втрачає своєї родючості. Для населених пунктів Нкр приймається не менше 3м.