Порядок здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу.

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведення платежів з виконання боргових зобов'язань перед кредитором щодо погашення основної суми боргу, сплати відсотків за ним та оплати супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами.

Погашення та обслуговування державного боргу, а також виконання гарантій­них зобов'язань здійснюються в межах витрат державного бюджету.

За згодою кредитора погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися шляхом поставки товарів (робіт, послуг), заліку зустрічної вимоги, іншими шляхами відповідно до законодавства України.

Сума коштів, необхідних для здійснення платежів з погашення та обслугову­вання державного боргу за рік, а також сума витрат на виконання державою гаран­тійних зобов'язань, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Основними джерелами погашення та обслуговування боргу можуть бути:

- кошти, передбачені у державному бюджеті на погашення та обслуговування державного боргу відповідно до закону про Державний бюджет України на поточний рік;

- кошти, які надійшли від приватизації державного майна;

- внутрішні та зовнішні державні запозичення;

- золотовалютні резерви держави тощо.

Платежі з погашення й обслуговування державного боргу здійснюються Державною казначейською службою України в межах обсягів, передбачених розписом фінансування і розписом асигнувань державного бюджету, затвердженого на поточний рік. Головним розпорядником вказаних коштів є Міністерство фінансів України, якому надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на погашення та обслуговування державного боргу.

Бухгалтерський облік заборгованості перед державою за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, здійснює Державна казначейська служба України.

Основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок, поквартальний та помісячний обсяг асигнувань на погашення та обслуговування державного боргу є розпис фінансування державного бюджету та розпис доходів та видатків державного бюджету.

Державна казначейська служба України щомісячно (із щотижневим уточненням) отри­мує від Міністерства фінансів України графіки платежів за державним боргом, на підставі яких складаються графіки проведення платежів з обслуговування державного боргу для відображення їх у ресурсному балансі та графіки закупівлі й конверта­ції валютних коштів для проведення зазначених платежів.

Платежі з погашення та обслуговування державного боргу здійснюються Державною казначейською службою України в національній та іноземній валютах. Платежі про­водяться шляхом перерахування коштів з єдиного казначейського рахунку або валютних рахунків Державної казначейської служби України на рахунки кредиторів, Національ­ного та комерційних банків, а також на реєстраційні рахунки Міністерства фінан­сів України у порядку, визначеному чинним законодавством.

Державна казначейська служба України самостійно визначає джерела фінансування витрат з погашення та обслуговування державного боргу, напрями використання дер­жавних запозичень та здійснює контроль за повнотою проведення платежів з єдиного казначейського та валютного рахунків згідно з банківськими виписками.

Державний борг складається з державного внутрішнього боргу та державного зовнішнього боргу й не включає боргу місцевих органів влади та державних підприємств. Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі як непогашена основна сума прямих боргових зобов’язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

При цьому державною гарантією є зобов’язання України повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у разі невиконання позичальником, іншим, ніж Україна, зобов’язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та плат­ності.

Державна казначейська служба України на підставі розпоряджень Департаменту державного боргу Міністерства фінансів України та первинних документів відображає операції, пов’язані з державним боргом та використанням залучених коштів у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету.

Департамент державного боргу є відповідальним за оперативний облік та надання оперативної звітності щодо стану державного боргу, підготовку та обґрунтування розрахунків до проекту Державного бюджету за операціями, пов’язаними з державним боргом. Крім того, Департамент державного боргу здійснює облік операцій, пов’язаних з державним боргом, на дату завершення розрахунків за такими операціями.

Департамент зовнішніх економічних зв’язків Міністерства фінансів України надає Департаменту державного боргу розрахунки щодо прогнозних обсягів надходжень коштів за кредитами Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, а також інших кредиторів, у тому числі дані про обсяги отримання кредитів, що залучаються під державні гарантії, на поточний рік та наступні чотири роки з помісячною розбивкою, а також планові обсяги платежів з повернення та обслуговування позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів.

До операцій, пов’язаних з державним боргом, відносять операції державного бюджету, пов’язані зі зміною обсягу державного боргу, його обслуговуванням, управлінням та використанням залучених коштів, а саме:

— одержання/випуск (отримання) — надходження до державного бюджету, що виникають унаслідок державного запозичення та/або взяття боргових зобов’язань у разі набрання чинності державних гарантій, реструктуризації, визнання боргу;

— обслуговування — здійснення платежів на виконання державних боргових зобов’язань перед кредиторами за користування запозиченими коштами (сплата відсотків, комісій тощо);

— погашення — здійснення платежів на виконання державних боргових зобов’язань перед кредиторами щодо погашення основної суми боргу та/або погашення державних боргових зобов’язань в разі набрання чинності державних гарантій;

— надання (використання) — використання залучених коштів через надання позик, трансфертів та/або оформлення бюджетними позиками погашення державою боргових зобов’язань у разі невиконання юридичними особами своїх зобов’язань щодо погашення та обслуговування кредитів, залучених під державні гарантії;

— повернення основної суми наданих позик — здійснення платежів до державного бюджету позичальниками з повернення позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів та/або з повернення позик, якими було оформлено погашення державою боргових зобов’язань у разі набрання чинності державних гарантій;

— плата за користування бюджетними коштами — здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за користування бюджетними коштами (сплата відсотків, комісій тощо), що були надані з державного бюджету у вигляді позик за рахунок залучених коштів;

— плата за надання позик та/або гарантій — здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за надання державних гарантій та позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів;

— управління державним боргом — виконання заходів щодо досягнення економії коштів державного бюджету з погашення та обслуговування державного боргу України та поліпшення його структури (у тому числі дострокове погашення боргових зобо­в’язань держави, зменшення ризиків, пов’язаних із борговим навантаженням тощо); проведення заходів щодо інформаційної та рейтингової підтримки залучення коштів на ринках капіталу; оплата дорадчих послуг з питань управління державним боргом, у тому числі управління ризиками, випуску та обігу похідних інструментів, упровадження сучасних засобів обробки інформації та зв’язку, створення інформаційно-аналітичної системи управління державним боргом.

Боргові угоди — угоди, за якими виникають боргові зобов’я­зання держави в результаті державного запозичення або набрання чинності державних гарантій та іншими шляхами, передбаченими законодавством України.

Державні боргові зобов’язання поділяються на:

— прямі боргові зобов’язання — зобов’язання, що беруться державою як безпосереднім позичальником через випуск держав­них цінних паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, передбаченими законодавством України, у тому числі в результаті отримання розпорядниками коштів державного бюджету кредитів, залучених під державні гарантії;

— умовні (гарантовані) боргові зобов’язання — зобов’язання, що беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, у тому числі зобов’язання за кредитами МВФ, крім випадків їх безпосереднього спрямування до Державного бюджету. До набрання чинності державних гарантій зазначені зобо­в’язання не враховуються як державний борг й операції за ними не відображаються в показниках державного бюджету, крім випадків отримання таких кредитів розпорядниками. У разі набрання чинності державних гарантій умовні (гарантовані) боргові зобов’язання переходять до прямих боргових зобов’язань та визна­ються прямим державним боргом у розмірі невиконаних позичальником у строк зобов’язань.

У свою чергу, позики, за якими виникають прямі боргові зобов’язання, поділяються на:

1. Позики на фінансування бюджету — позики, що залучаються державою з метою фінансування бюджету і не мають цільового призначення. При цьому передбачається таке. Одержання позик на фінансування бюджету відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Фінансування бюджету» за позицією «одержання»; обслуговування позик на фінансування бюджету відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Видатки бюджету»; погашення основної суми державного боргу за позиками на фінансування бюджету відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Фінан­сування бюджету» за позицією «погашення».

2. Позики на фінансування проектів або пов’язані з реструктуризацією чи визнанням боргу — позики, що залучаються державою на фінансування цільових програм розвитку або державні зобов’язання, які виникають у результаті реструктуризації чи визнання боргу, в тому числі, позики, які залучаються державою для інституційних проектів підтримки та розвитку органів державного управління та які не є самоокупними: позики, що залучаються державою для фінансування інвестиційних проектів розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв та регіонів на умовах повернення; позики, які залучаються розпорядниками під державні гарантії: зобов’язання, що виникають в результаті реструктуризації чи набрання чинності державними гарантіями. Відображення у державному бюджеті операцій, пов’я­заних з позиками на фінансування проектів або пов’язаних з реструктуризацією чи визнанням боргу,а саме: одержання шляхом взяття державою боргових зобов’язань за позиками на фінансування проектів або пов’язаними з реструктуризацією чи визнанням боргу відображається у спеціальному фонді державного бюджету в розділі «Фінансування бюджету» за позицією «одержання»; обслуговування позик на фінансування проектів або пов’язаних з реструктуризацією чи визнанням боргу відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Видатки бюджету»; погашення основної суми державного боргу за позиками на фінансування проектів або пов’язаними з реструк­туризацією чи визнанням боргу відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Фінансування бюджету» за позицією «погашення»; в разі, якщо до зобов’язань, що підлягають реструктуризації, входить сума нарахованих відсотків або інших платежів з обслуговування боргу, такі платежі відображаються у спеціальному фонді державного бюджету в розділі «Видатки бюджету».

Сервісні угоди — угоди, за якими виникають неборгові зобо­в’язання щодо сплати супутніх витрат, пов’язаних з оплатою банківських, посередницьких, юридичних, консультаційних та інших послуг, потреба в яких виникає при утворенні та управлінні державним боргом. Сплата витрат за сервісними угодами відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Видатки бюджету».

Активні угоди — угоди, за якими виникають зобов’язання у позичальників кредитів перед державою в результаті надання позик з бюджету за рахунок залучених державою коштів на фінансування інвестиційних проектів (рекредитування за рахунок залучених коштів), та угоди, якими оформлюються вимоги держа­ви до позичальників у разі взяття державою боргових зобов’язань перед кредиторами в результаті набрання чинності державними гарантіями або визнання державою боргів інших юридичних осіб.

Відображення в державному бюджеті операцій, пов’язаних з активними угодами та наданням трансфертів за рахунок залучених коштів, а саме: надання позик з державного бюджету на впровадження інвестиційних проектів за рахунок залучених на ці цілі позик або на суму взятих державою боргових зобов’язань у результаті набрання чинності державними гарантіями чи іншого визнання боргу відображається у спеціальному фонді державного бюджету в розділі «Видатки бюджету»; надання трансфертів з державного бюджету за рахунок залучених коштів на впровадження інституційних проектів за рахунок залучених на ці цілі позик відображається у спеціальному фонді державного бюджету в розділі «Видатки бюджету»; плата за користування бюджетними коштами та/або плата за надання позик відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Доходи бюджету»; повернення основної суми наданих позик до державного бюджету відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Видатки бюджету» з від’ємним знаком; плата за надання державних гарантій відображається у загальному фонді державного бюджету в розділі «Доходи бюджету»; якщо в процесі виконання державного бюджету з’являється проміжок часу між одержанням залучених коштів та фактом надання позик з державного бюджету, такі кошти відображаються у спеціальному фонді державного бюджету в розділі «Фінансування бюджету» за позицією «Зміни в обсягах готівкових коштів, депозитів і цінних паперів, призначених для управління ліквідністю».

Відображення в обліку з виконання бюджету операцій з бор­говими зобов’язаннямидержавного бюджету наведено в практикумі з бюджетного менеджменту.