Ризики постачання та причини їх виникнення
| Вид ризиків | Причини виникнення |
| Ризик незнаходження постачальників необхідних (або унікальних) ресурсів | Техніко-технологічні особливості виробництва продуктів (ступінь імовірності виникнення цього ризику значно зростає за умови, якщо устаткування, необхідне для організації виробничого процесу, або нестандартні (унікальні) комплектаційні вироби, матеріали, послуги самі по собі потребують розробки та освоєння). Один з окремих випадків даного ризику — незнаходження внутрішніх виробників необхідних для виробництва, сировини й матеріалів, наслідком чого є необхідність узяти на себе ту частину ризику, що виникає в зовнішньоекономічній діяльності |
| Ризик незнаходження постачальників за запланованими цінами | · функціонування підприємства в умовах підвищеної (більш високої порівняно зі світовим рівнем) інфляції; · непередбачене раніше зростанням цін на матеріали, що використовуються (наприклад, подорожчання пшениці внаслідок її неврожаю тощо). · недоопрацьованість (недостатня проробка) в плані діяльності підприємства питання про конкретних суб’єктів господарювання, до яких можна звернутися з пропозиціями щодо виробництва необхідної сировини або матеріалів; · відсутність у плані діяльності підприємства орієнтації на конкретно визначених постачальників |
| Ризик відмови запланованих постачальників від укладання контрактів на поставку | · наявність імовірності того, що фірми-постачальники переключаться на покупців-конкурентів з певних причин (вигідніша ціна, привабливіші умови постачання ресурсів, більш наступальний характер переговорів конкурентів тощо); · наявність імовірності погіршення кон’юнктури постачання для фірм-постачальників, унаслідок чого замовлення, запропоноване фірмою-виробником за раніше узгодженою ціною, є збитковим або нереальним для виконання |
| Ризик необхідності укладання контракту на постачання сировини й матеріалів на умовах, відмінних від найбільш прийнятних або звичайних для фірми-виробника та галузі, у якій вона працює | Імовірність укладання контракту на умовах, відмінних від найбільш прийнятних або звичайних для фірми-виробника і галузі |
| Ризик затягування ускладненої кампанії з організації закупівлі капітальних товарів | Неефективне управління фірмою-виробником за оптимізації закупівель |
| Ризик укладання контрактів щодо обсягів поточного постачання виробництва, не забезпеченого збутом готової продукції | Імовірність замовлення фірмою сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо в обсягах, більших ніж буде потрібно для виготовлення запланованого раніше обсягу продукції |
Група ризиків порушення планових строків включаєризики недотримання запланованого графіка витрат та ризики недотримання запланованого графіка прибутків (табл. 7.6).
Таблиця 7.6
Ризики порушення планових строків та причини їх виникнення
| Вид ризику | Причини виникнення |
| Ризик недотримання планів здійсненням витрат | Джерела ризику недотримання строків передчасної групи: · необхідність здійснення раніше наміченого строку певних видів витрат, передбачених планом розвитку фірми в конкретні періоди часу, через можливе погіршення кон’юнктури на ринку; · імовірність висування партнерами підприємства вимог щодо зміни системи здійснення фінансових розрахунків з ними в силу цілого ряду об’єктивних і суб’єктивних причин; · імовірність найму на свою фірму особливо цінних високооплачуваних спеціалістів, яких планувалося використовувати в більш пізні терміни через відсутність для них достатньої кількості роботи на даному етапі. Джерела ризику недотримання строків витрат, що відносяться до затримки реальних витрат, варто розглядати щодо запланованого графіка прибутків. Найбільш імовірний час виникнення цієї причини ризику — це той етап, коли в бюджет фірми вже надійшли кошти, але в силу певних причин виконати заплановані раніше витрати не є можливим. Це означає ймовірність заморожування отриманих коштів, а іноді і їх знецінення, до появи можливості витратити ці кошти (наприклад, в умовах інфляції) |
| Ризик недотримання запланованого графіка прибутків | Ризик недотримання графіка витрат, а з іншого боку: · помилки у визначенні часу надходження прибутків; · недотримання виробничих оперативно-календарних планів; · труднощі з реалізацією продукту (будуть докладно розглянуті в розділі про аналіз маркетингових ризиків) |
Основним джерелом виникнення ризиків, пов’язаних із конфліктами інтересів підтримання поточної та інших напрямів діяльності фірми, є ймовірність того, що в процесі господарської діяльності, незважаючи на наявність пріоритетних напрямів, може відбутися перерозподіл коштів на фінансування поточних операцій фірми, покриття поточних дефіцитів, фінансування інших видів діяльності. Причинами такого перерозподілу можуть бути: наявність тимчасово вільних коштів унаслідок неправильного планування; непряме фінансування паралельних видів діяльності; помилки в нормуванні. Оскільки ризики даної групи в основному є несистемними, підприємство може уникнути їх у процесі своєї господарської діяльності.
Транспортні ризики присутні практично в усіх видах та на всіх етапах підприємницької діяльності, що й зумовлює необхідність відокремлення їх у самостійну групу. Існує досить велика кількість ознак, за якими можна класифікувати транспортні ризики. Зазвичай їх розподіляють на чотири групи (E, F, C і D) згідно з міжнародним стандартом їх класифікації за відповідальністю, що був розроблений Міжнародною Торговельною палатою в Парижі в 1919 р. та уніфікований у 1936 р.
Ø ризики, що належать до першої групи (Е), припускають наявність такої ситуації, за якої фірма-постачальник тримає товар, призначений для зовнішнього використання (наприклад, продажу), на власних складах;
Ø друга група (F) поділяється на три підгрупи (FCA, FAS, FOB) — відповідно до специфіки моменту передачі товару від продавця покупцю;
Ø третя група (С), що включає чотири підгрупи (CFR, CIF, CPT, CIP), передбачає ситуації, коли продавець і покупець укладають договір на транспортування товару, але при цьому не беруть на себе ніякого ризику;
Ø четверта група транспортних ризиків (D), яка включає п’ять підгруп (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), передбачає такі ситуації, за яких всі ризики, пов’язані з транспортуванням товару, бере на себе продавець.
У табл. 7.7 подано характеристику транспортних ризиків залежно від групи. У тому випадку, якщо з певних причин покупець не може здійснити оплату товару в строк, зазначений у договорі, ризики можуть перейти до нього раніше визначених у класифікації термінів. Наявність міжнародного стандарту класифікації транспортних ризиків не означає, що завдяки укладанню договору (контракту) між продавцем і покупцем ризики розподіляються за одним із можливих сценаріїв, описаних у даному класифікаторі. Транспортні ризики тісно пов’язані з постачальницькими та збутовими ризиками, через те що можуть стати їх джерелом. Ступінь транспортних ризиків може бути значно знижено за правильного вибору перевізника залежно від специфіки транспортного товару. Рівень транспортних ризиків значною мірою залежить від імовірності виникнення форс-мажорних обставин у тих регіонах, у які (або через які) пере-
возиться товар.
Реалізаційні ризики є комплексними ризиками, які з огляду на запропоновані нами класифікації можна вважати частиною виробничих ризиків, а також цілком самостійною групою ризиків. Виділення їх в окрему групу є доцільним тоді, коли в умовах розвинутої ринкової економіки з’являється інститут посередників, які працюють з досить високим рівнем незалежності від безпосереднього виробника продукції. Для таких спеціалізованих посередницьких фірм виробничі ризики існують окремо від реалізаційних, виступаючи лише одним із джерел їх виникнення. Реалізаційні (маркетингові, комерційні) ризики — ризики, пов’язані з імовірністю втрат під час збуту продукції (послуг), у процесі взаємодії з контрагентами та партнерами для організації продажу. За джерелом виникнення можна виокремити такі види реалізаційних ризиків:
Ø безпосередньо реалізаційні ризики;
Ø ризики взаємодії з контрагентами та партнерами в процесі організації продажу продукції (послуг);
Ø ризики непередбаченої конкуренції.
Таблиця 7.7
Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 951;