Статистичні графіки

Результати спостереження та групування соціально-економічних явищ і процесів можуть бути представлені на графіках.

Статистичний графік – це масштабне подання статистичних даних за допомогою ліній, геометричних фігур, інших наочних засобів. Статистичні графіки відрізняються великою різноманітністю і представлені в двох групах: діаграми та статистичні карти.

Найбільш поширеною групою графіків є діаграми, які в залежності від способу побудови бувають: стовпчикові, стрічкові, фігурні, лінійні, секторні тощо.

Стовпчикові діаграми (рис. 10.2) використовуються для наочного зіставлення обсягів явища, що вивчається за часом або в просторі.

Рис.10.2 – Виробництво соняшникової олії нерафінованої, тис.т

Вертикальні стовпчики в масштабі відповідають чисельним значенням ознаки. Стовпчики можуть розміщуватися один від одного на однаковій відстані, або щільно. Їх зображення може бути площинним або об’ємним.

Якщо стовпчики розміщуються не вертикально, а горизонтально, то такі діаграми звуться стрічковими або смугастими.

За допомогою лінійних діаграм найчастіше відображають динаміку (розвиток) явищ в часі. Їх будують в масштабі у прямокутній системі координат: на осі абсцис відкладають періоди або моменти часу, на осі ординат – числові значення показника. На перетині ліній відповідних значень досліджуваної ознаки і перпендикулярів числових дат отримують точки. Ламана лінія, що їх з’єднує, характеризує зміну явища у часі.

Лінійні графіки використовують також для вивчення зв’язків між показниками (графік зв’язку). В цьому випадку на осі абсцис відкладають значення факторного показника, а на осі ординат – значення результативного показника у відповідному масштабі. Прикладом побудови лінійних графіків може бути залежність плинності робочої сили від величини середньої заробітної плати по підприємству.

Секторні діаграми (рис.10.3.) характеризують структуру явища. Для побудови секторної діаграми круг розділяється радіусами на сектори, площі яких пропорційні частинам явища в загальному обсязі круга, що дорівнює 100% або 360˚. Перед побудовою діаграми абсолютні значення величин ознаки переводять у проценти, а проценти – у градуси (1% дорівнює 3,6˚-360˚:100).

Рис.10.3 – Структура використання насіння ріпаку в Україні в 2008/2009 МР.

Розрахункові або аналітичні графіки використовуються для спрощення аналітичних розрахунків. Як приклад розглядається графік розрахунку точки беззбитковості (критичного обсягу) (рис. 10.4.

Рис.10.4 – Точка беззбитковості переробки зерна

Другою групою статистичних графіків є статистичні карти: картограми і картодіаграми.

Картограма – це зображення певної ознаки на схематичній географічній карті різними забарвленнями або штрихуванням.

Картодіаграма являє собою поєднання схематичної географічної карти з однією із згаданих вище діаграм (статистичні показники зображуються у вигляді стовпчиків, квадратів, трикутників, силуетів тощо).

При досліджуванні рядів розподілу в практиці статистики інколи використовуються графіки. Такі графіки полегшують аналіз рядів розподілу, дозволяють отримати уявлення про форму розподілу. Найчастіше при цьому використовують полігон розподілу (дискретні ряди), та гістограму (інтервальні ряди).

Полігон розподілу зображають у прямокутній системі координат, де на осі абсцис відкладають значення варіанти х, а на осі ординат – частоти f. Одержаної точки перетину з координатами і з’єднують прямими лініями (рис. 10.5).

Рис.10.5 – Полігон розподілу робітників цеху за розміром заробітної плати

Гістограмою називається графік, на якому ряд розподілу зображується за допомогою суміжних один з одним стовпчиків.

Наприклад, урожайність цукрових буряків у фермерських господарствах за звітний рік характеризується такими даними.

Урожайність 100-200 ц/га мали 5 господарств

200-300 ц/га – 15 господарств

300-400 ц/га – 20 господарств

400-500 ц/га – 15 господарств

500-600 ц/га – 5 господарств

600-800 ц/га – 3 господарств

На основі цих даних побудуємо гістограму розподілу фермерських господарств за урожайністю цукрових буряків. Висота стовпчика є пропорційна частотам. Ширина стовпчика при рівних інтервалах буде рівновеликою, а при нерівних неоднаковою (рис. 10.6).

Рис.10.6 – Гістограма розподілу фермерських господарств за урожайністю цукрових буряків

В ряді випадків для зображення варіаційних рядів використовується комулянта. Для її побудова на осі абсцис відкладають варіанти х ,а на осі ординат – накопичені частоти (частки) F, які розраховуються шляхом сумування частот даної групи. Зображення варіаційного ряду у вигляді комулянти зручно при зіставленні варіаційних рядів, а також в економічних дослідженнях (наприклад, для аналізу концентрації виробництва).

Зміст