Методологічні принципи побудови індексів

В індексному методі застосовується система умовних позначень для побудови і записування індексів:

а) кількісні (об'ємні) показники:

q – обсяг виготовленої (проданої) продукції в натуральному вираженні;

T – витрати робочого часу або чисельність працюючих;

h – розмір посівної площі.

б) якісні показники:

р – ціна одиниці продукції;

z – собівартість одиниці продукції;

t – витрати робочого часу на виробництво продукції (трудомісткість) ;

W – середній випуск продукції на 1 працівника, або на 1 людино-день, тобто продуктивність праці ( );

у – врожайність з 1 га.

в) показники, що отримані як добуток якісного і кількісного показників:

p·q – вартість виробленої продукції, або проданого товару (товарооборот);

z·q – собівартість певного виду продукції;

t·q=T - загальні витрати робочого часу на випуск продукції;

W·T – обсяг виготовленої продукції;

Y·h - валовий збір певної культури;

При використанні індексів в динамічних або просторових порівняннях ви­користовують спеціальні позначення.

Дані базисного (з яким порівнюють) періоду позначають знаком «0», а пе­ріод, який порівнюють (звітний) – «1».

Індекси у вираженні коефіцієнта визначають з точністю 0, 0001.

В індексах є дві величини:

– одну, зміну якої вивчають, називають індексованою;

– другу - постійну називають сумірними (для індексів кількісних показни­ків) або вагою (для індексів якісних показників).

В статистиці використовують різні форми і види індексів.

1. За мірою охоплення елементів сукупності розрізнять індивідуальні та загальні (зведені) індекси.

Індивідуальні індекси позначають буквою і. Так i_q – індивідуальний індекс обсягу продукції. Індивідуальні індекси це відносні величини, що характеризують зміну в динаміці одного виду одиниць явища.

Загальні (зведені) індекси позначають буквою І і характеризують динаміку складного явища. Так, I_q – загальний індекс фізичного обсягу продукції.

2. За базою порівняння розрізняють базисні та ланцюгові індекси. В базисних індексах усі періоди порівнюють з одним, взятим за базу, в ланцюгових – кожен наступний період порівнюється з попереднім.

3. За видом об'єкту порівняння розрізняють динамічні, територіальні, та індекси порівняно з планом (нормою, стандартом).

4. Для загальних (зведених) індексів за видом ваги (сумірника) розрізняють індекси з постійними вагами та індекси зі змінними вагами.

5. За формою побудови загальні індекси поділяють на агрегатні та середні індекси.

6. В залежності від змісту, характеру величини, що індексується, розрізняють індекси кількісних (об'ємних) показників (фізичний обсяг продукції), та індекси якісних показників (цін, собівартість).

7. За складом явища розрізняють: індекси постійного (фіксованого ) складу (індекси цін, собівартості, в яких змінюється одна величина). Індекси змінного складу, де змінюється дві і більше величин - індекси вартості продукції, валового збору.