Управління та прогнозування ризиків

Управління ризиком передбачає проведення різних заходів з метою зниження реалізації потенційних небезпек. Це складний процес в якому можна виділити елементарні складові, вихідні положення, ідеї, що іменуються принципами.

Принципи зменшення ризику

законодавчі орієнтуючі управлінські технічні організаційні

Законодавчі – закріплені законом правила, що забезпечують прийнятий рівень безпеки.

Орієнтуючі – основоположні ідеї, що визначають напрямок пошуку безпечних рішень і служать методологічною та інформаційною базою.

Технічні – спрямовані на безпосереднє відвернення дії небезпечних факторів і базуються на використанні фізичних законів.

Управлінські – плановість, контроль, підбір кадрів, відповідальність.

Організаційні – принципи, за допомогою яких реалізується науково обґрунтовані рішення щодо зменшення ризику.

Невід'ємним елементом управління ризиком з метою забезпечення безпеки життєдіяльності є прогнозування. У безпеці життєдіяльності прогнозування охоплює науковий аналіз закономірностей життя людини в різних сферах її діяльності, оцінку тенденції їхнього розвитку в майбутньому з урахуванням уже накопиченого досвіду і досягнень у безпеці життя людини. За своєю суттю будь-який прогноз є лише припущенням унаслідок чого прогнозування завжди буває багатоваріантним.

Прогноз- результат наукового передбачення, якісні висновки з позицій принципів і методів науки про тенденції розвитку процесу чи явища, що вивчають, і моментах настання того чи іншого явища чи процесу.

Передбачення - припущення чогось заздалегідь, здійснення правильного висновку про напрям розвитку чого-небудь, про можливість якоїсь події тощо, на підставі вивчення фактів, даних та ін. Його розглядають як випереджувальне відображення дійсності (здатності мозку формувати моделі розвитку подій у майбутньому), що ґрунтуються на вивченні об'єктивних законів життєвого середовища людини.

Здатність передбачити хід подій - невід'ємна риса людини, яка вдосконалювалася в процесі практики протягом усієї історії її існування. Накопичення результатів спостереження, фактів, що давали змогу передбачати явища природи, вчинки і дії людей, сприяє уникненню типових небезпек.

Дослідження причин виникнення небезпек, їх характеристик, особливостей впливу сприяють розробленню ефективних заходів захисту, спрямованих на забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Керування безпекою та стійкістю функціонування системи “людина-життєве середовище” залежить від глибини прогнозу соціально-економічних наслідків небезпечних ситуацій та своєчасного планування і виконання ряду попереджувальних та захисних заходів.

Питання для самоконтролю

1. Характеристика та аналіз основних понять в безпеці життєдіяльності.

2. В чому полягає сутність безпеки життєдіяльності людини ?

3. Небезпечні і шкідливі фактори.

4. Людина як елемент системи "людина – життєве середовище".

5. Поняття та оцінка ризику.

6. Концепція прийнятого (допустимого) ризику.

7. Управління ризиком.

8. Прогнозування і оцінка можливих наслідків небезпек.

Література: [ 1, 3, 4, 5].