Людський чинник в системі безпеки

Згідно з даними міжнародної статистики головним винуватцем нещасних випадків є, як не дивно, не техніка, не організація праці, а сам робітник.

Чому ж люди, якім від народження властивий інстинкт самозбереження, так часто стають винуватцями своїх травм.

Перша причина. Нажаль, як показує сучасна практика, з розвитком техніки небезпека зростає скоріше, ніж людська протидія їй. При порівнянні сучасної людини з тою, яка жила 20 – 30 тисячоліть тому назад, можна було б помітити, що за цей період людина зовні майже не змінилася. Більш того, деякі її фізичні якості, можливо, навіть погіршилися: знизилася гострота зору і слуху, майже в кожної людини проблеми з хребтом, немає тієї витривалості, що були колись. І незважаючи на це, людина в своєму розвитку пройшла шлях від кам’яної сокири до космосу. З розвитком знарядь праці розширився діапазон дії людини на оточуючий світ. При цьому, зрозуміло, розширилося і коло відповідних реакцій зовнішнього світу на людину в процесі її праці. Зросла також сила цих дії.

Друга загальна причина полягає у зростанні ціни помилок. Помилка первісної людини – падіння з дерева, опустити собі на ногу камінь, подряпати тіло колючою рослиною тощо. Помилки сучасної людини обходяться набагато дорожче. Ціна помилки однієї людини безперервно зростає. Якщо після 2-ї світової війни від помилки однієї людини гинуло 2 – 4 особи, то сьогодні ця цифра наближається до 10. Згадаємо катастрофи, які трапилися з пароплавом “Адмірал Нахімов”, де загинули 500 осіб, підводним човном “Курск” – 170 чоловік, літаком “Су-27” на Скнилівському літовищі, де постраждало 165 осіб, загинуло77 осіб, із них 28 – діти, трагічні дії на шахтах, аварії з літаками та на автомобільних дорогах тощо.

Третя загальна причина – адаптація людини до небезпек. Для сучасної людини техніка стала задоволенням багатьох потреб. Використовуючи її блага людина часто забуває, що техніка є ще й джерелом небезпек, якими вона свідомо нехтує.

2.2 Значення аналізаторів людини в системі ”людина - життєве середовище”

Одним із основних завдань навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” є визначення рівня та шляхів впливу різних небезпек на організм людини. Для вирішення цих завдань необхідно насамперед розглянути шляхи взаємодії людини з навколишнім середовищем і як саме всі зміни навколишнього середовища відображаються в її свідомості.

Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ, сприймає всі його різноманітні сторони за допомогою сенсорної системи чи органів чуття.

З позицій безпеки життєдіяльності особливо важливим є те, що органи чуття сприймають і сигналізують про різноманітні види і рівні небезпеки. Наприклад, людина бачить на своєму шляху автомобіль, що рухається, і відходить убік; шум грому, що наближається, змушує людину сховатися і т.д. Отримана інформація передається в мозок людини, вона її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам. Залежно від характеру одержуваної інформації та її цінності буде визначатися наступна дія людини. Водночас, для з'ясування засобів відображення у свідомості людини об'єктів і процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі, необхідно знати, яким чином улаштовані органи чуття, і мати уявлення про їх взаємодію.