Тема IІІ.8. Пластмаси. Плівкові матеріали. Гуми

Пластичними масами називають матеріали, здатні в нагрітому стані здобувати пластичність, тобто легко здобувати задану форму і неї зберігати. Вони складаються зі сполучної речовини, наповнювачів, пластифікаторів, барвників, стабілізаторів і інших матеріалів. Як сполучний матеріал використовуються термореактивні і термопластичних органічні полімери, кремнійорганічних і фторорганічних полімери, а також_ефіри целюлози. Наповнювачами виступають порошкоподібні, волокнисті або листоабразивні речовини. Вони поліпшують фізико-механічні властивості пластмас. Пластифікатори (трикрезилфосфат, діметилфтолат, дібутилфтолат) зменшують крихкість і підвищують морозостійкість.

У залежності від фізико-хімічної природа сполучної речовини пластмаси і вироби з них розділяють на термопластичні і термореактивні. Виробу з термопластичних матеріалів при нагріванні знову розм'якшуються. Вони, як правило, наповнювачів не мають. Термореактивні пластмаси не оборотні, тобто переробці не підлягають.

При вивченні пластмас необхідно ознайомитися зі способами переробки преспорошків і пресматеріалів у вироби, властивостями й областями застосування пластмас в електротехніку.

Шарові пластики - це термореактивні пластмаси, у яких наповнювачем служать папери, бавовняна, лавсанова тканина, склотканина або, азбест. Відповідно до цього одержують гетинакс, текстоліт, склотекстоліт або азботекстоліт. Ознайомтеся з маркіруванням, характерними рисами і застосуванням шарових пластиків.

Плівкові матеріали досить широко застосовуються в електроізоляційній техніці. Вони являють собою тонкі гнучкі матеріали, виготовлені з різних термопластичних полімерів. Їх можна розділити на два класи: неполярні і полярні. До неполярного відносяться полістирольні, поліетиленові, поліпропіленові і политетрафторетиленові. Полярними плівками є триацетатцелюлозна, лавсанова, полікарбонатна, поліамідна, полівінілхлоридна. Необхідно знати типи, властивості і застосування плівкових матеріалів.

Вивчення гумових матеріалів треба починати з розгляду видів каучуків і складів гумових сумішей. Натуральний каучук добувається із соку тропічних каучуконосних рослин. Як синтетичні матеріали використовуються натрій-бутадієновий, бутадієн-стирольннй, хлоропреновий, бутадієн-нитри-лакрильний каучук і бутіл-каучуки. Крім каучуків, до складу гуми входять вулканізатори (сірка), наповнювачі (крейда, тальк, мелена слюда, гіпс), пом’ягшувачі (стеаринова кислота, парафін, вазелін, бітум), прискорювачі (тіурам, каптакс), підсилювачі (цинковий білил, каолін, сака) і стабілізатори (неозон). Отримана суміш називається сирою гумою.

Для одержання електроізоляційного матеріалу сиру гуму піддають вулканізації, тобто тепловій обробці.

Варто вивчити електричні, фізико-механічні і теплові характеристики гуми і їхня залежність від складу гумової суміші. Необхідно звернути увагу на те, що чим менше сірки утримується в гумовій суміші, тим гума виходить більш еластична. При змісті сірки більш 25%утвориться твердий матеріал - ебоніт. До числа твердих гум відноситься ескапон, одержуваний шляхом полімеризації синтетичного бутадієнового каучуку в гасовому середовищі.

Необхідно знати властивості й області застосування ебоніту і ескапону.